Анонсований Євросоюзом XI пакет санкцій проти РФ не відповідає очікуванням офіційного Києва та потребує корегування. Цю тезу президент Володимир Зеленський спробував донести до єврочиновників у квітневій телефонній розмові з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн. Чи почують його у Брюсселі – стане ясно найближчим часом. ЄС: стратегія не змінюється Про підготовку чергового санкційного пакета Урсула ф.д. Ляйєн вперше оголосила наприкінці березня. З її заяви випливає, що розширення та посилення санкційного тиску на агресора не передбачається. "У XI пакеті санкцій ми сконцентруємося насамперед на боротьбі проти обходу обмежувальних заходів (вжитих раніше – авт.)", - сказала глава Єврокомісії. Тобто, наступні санкції не будуть розширюватися на нові компанії та підприємства, галузі економіки РФ. Планується лише прибрати "лазівки", знайдені росіянами для обходу попередніх обмежень. Безумовно, це треба зробити: який толк від санкцій, якщо можна легко втекти з-під них за допомогою різних схем? Ось чому поставити "заслони" на існуючих "шпарах" - хороша ідея. Російські експерти у своїх прогнозах на 2023 р. прямо вказують, що зростання економіки РФ можливе лише за однієї умови. Якщо підсанкційні підприємства та галузі зможуть обходити вжиті проти них заходи. Посилення санкційного тиску вони не розглядають. І тут треба згадати, з якою метою ці санкції запроваджувалися Євросоюзом. Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики України Жозеп Борель 1 березня 2022 р. стверджував, що "санкції матимуть надзвичайно великі наслідки для Росії ". "Вони не дозволять Кремлю використовувати гроші, які ми витратили на їхній газ, щоб фінансувати цю війну. Ми просто не можемо волати до верховенства права і продовжувати наші торгові та комерційні відносини", - заявив високопоставлений єврочиновник через тиждень після початку повномасшабного рашистського вторгнення в Україну. Проте путінська росія ось уже більше року продовжує війну. І поки що немає сигналів про готовність її припинити. Звідси висновок необхідність додаткових санкцій. Підвищувати ефективність прийнятих раніше дуже важливо. Але якщо цим (у XI пакеті) і обмежитись, доведеться констатувати, що ЄС знову намагається діяти напівзаходами. Не вирішуючи нагальні (в т.ч. і для загальноєвропейської безпеки) завдання. Очевидно, що саме про це В.Зеленський говорив з У.Ф.Д. Ляйєн . Детальний зміст їхньої розмови не наводився в офіційному повідомленні. І до речі, як справи з "надзвичайно великими наслідками для (економіки) Росії ", які обіцяли в Брюсселі? Нерозумно було б стверджувати, що їх немає, але… Не настільки вони великі, як цього хочуть в Україні, яка проходить через страх путінської війни. РФ: за рецептами нацистської Німеччини Згідно з офіційними даними Росстату, падіння національної економіки за підсумками 2022 р. склало 2,1%. Але є велика ймовірність, що "рахували правильно". Ближче до дійсності попередні оцінки Центробанку РФ та Мінекономрозвитку РФ. Раніше вони повідомляли, що валовий внутрішній продукт (ВВП) за рік війни проти України знизився на 2,5% або на 2,9% відповідно. Але це у будь-якому разі не ті 8,5% падіння, які прогнозували у Міжнародному валютному фонді. І не 11,2%, як очікували у Світовому банку. Виходить, що економіка країни-агресора впоралася з тиском санкцій навіть краще, ніж з коронавірусною кризою (за підсумками 2020 р. падіння ВВП склало 3,1%). Це прямо вказує на необхідність нарощування такого тиску . Що, своєю чергою, вимагає нових жорсткіших санкцій. А не просто підвищення ефективності запроваджених раніше. Насамперед слід звернути увагу на нафтогазовий сектор. Оскільки, на думку аналітиків Росбанку, удар по економіці пом'якшив додатковий прибуток від експорту нафти та газу. Не має бути забута і сфера високих технологій – ядерна енергетика та аерокосмічна галузь, представлена держконцернами "Росатом" та "Роскосмос". Як відомо, Україна має позитивний досвід переходу із російсько-радянських атомних технологій на американські. Нічого не заважає іншим країнам, що використовують технології РФ, наслідувати цей приклад. Проте, незважаючи на кращі показники падіння, ніж очікувалося, в економіці агресора все не так добре, як подають прокремлівські ЗМІ. Російські експерти погоджуються, що скорочення економіки вийшло меншим, ніж могло бути, через зростання державних витрат (приріст державних інвестицій на 5,1% за підсумками 2022 р.). Але йдеться про збільшення витрат на військові потреби, а не на медицину, освіту, промисловість чи транспортну галузь. Тобто, статистику це покращує, але аж ніяк не ситуацію в економіці. І в країні загалом. "Інвестиційні витрати, спрямовані на військову техніку та амуніцію, теж рахуються. У такій економіці ВВП стає менш важливим показником, оскільки гармати та танки нікого не годують і не вчать", - пояснює економіст Іван Любимов . З колосальним зростанням військових витрат пов'язане і рекордне зниження безробіття в Росії , до 3,7% за підсумками 2022 р. У звичайних умовах так не буває: скорочення ВВП завжди супроводжується зростанням безробіття. Але коли економіка поставлена на "військові рейки"... Ті самі процеси відбувалися в економіці нацистської Німеччини під час (і перед початком) Другої світової війни. Гітлеру та його уряду вдалося "оживити" німецьку промисловість та вивести її з кризи саме масштабними військовими замовленнями. Вони фінансувалися із держбюджету. Також завдяки цьому вдалося повністю ліквідувати безробіття, яке було справжнім лихом у Німеччині кінця 1920-х – початку 1930-х років. Але чим закінчили Гітлер і нацисти – добре відомо. Очевидно, що на той же фінал чекає і путінську росію . "Запас для подальшого збільшення витрат з бюджету менший, оскільки витрати були збільшені минулого року. Нафтогазові доходи також знижуються ( завдяки введеному G 7 обмеженню цін на російську нафту – авт. )" , - наголошує економіст російської інвесткомпанії "Ренесанс Капітал" Софія Донець. "Росія не зможе завжди підтримувати ВВП за рахунок високих військових витрат. А ось нестача витрат в інших секторах, таких як медицина чи освіта, а також дефіцит технологій, викликаний санкціями та еміграцією - зможуть позначитися на економіці у довгостроковій перспективі", - вважає І. Любимов. При цьому важливо відзначити, що незважаючи на вражаючу (на перший погляд) міць, російська економіка була і залишається слабкою та вразливою. Безперечно, $2,217 трлн номінального ВВП за підсумками 2022 р. – дуже сильний показник. Але! Насправді це велетень на глиняних ногах. Ще до повномасштабної війни проти України економіка РФ відрізнялася високим зносом основних фондів. Основні фонди – це будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби. Одним словом, уся матеріально-технічна база. Зрозуміло, що під час війни оновлювати та модернізувати основні фонди РФ немає можливостей від слова "зовсім". Тим часом зношування продовжує наростати, адже час не стоїть на місці. І саме тут санкції, що не дозволяють продавати в Росію нове обладнання, технології, припинення роботи в Росії західних компаній, що мають таке обладнання і технології - мають критично важливе значення. Оскільки про провал проголошеної Кремлем політики імпортозаміщення не говорить лише лінивий. В т.ч. і в самій Росії.
