<div class="article__content__img"><img class="" style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" title="" src="/upload/media/2023/12/19/img.png" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Взаємодія між людьми буває складною і неоднозначною. Однією з ключових складових успішних стосунків є ефективна комунікація — за її допомогою можна покращити стосунки та розв’язати конфлікти. Вона важлива як у подружніх парах чи закоханих, так і між друзями, батьками та дітьми, на роботі тощо. Насильницька комунікація може призводити й до фізичного насилля. Так, третина всіх жінок і дівчат впродовж свого життя зазнають фізичного чи сексуального насильства, а половина загиблих у світі жінок стали жертвами насильства з боку своїх партнерів чи сім’ї, <a href="https://www.unwomen.org/en/what-we-do/ending-violence-against-women/facts-and-figures">повідомляє</a> ООН.</p> <h2 style="text-align: justify;">Що таке ненасильницька комунікація і чому вона важлива для стосунків</h2> <p style="text-align: justify;">Ненасильницька комунікація — це метод взаємодії, в якому важливими є співпереживання, відкритість і взаєморозуміння між співрозмовниками. Цей підхід базується на ідеї, що важливо слухати й розуміти інших, але водночас виражати свої потреби й бажання, а також шукати спільні рішення, не використовуючи при цьому агресію чи маніпуляції.</p> <p style="text-align: justify;">Ненасильницька комунікація створює умови для ефективного спілкування, сприяє розв’язанню проблем і уникненню конфліктів без втрати гідності й поваги одне до одного. Часом недотримання ненасильницької комунікації може перерости у суперечку, сварку або і призвести до домашнього насилля.</p> <h2 style="text-align: justify;">Як навчитися комунікувати без насилля: поради психолога</h2> <p style="text-align: justify;">Психологиня <a href="https://www.instagram.com/viddanna_psychology/">Богдана Винокур</a> виокремила п'ять ключових порад для ненасильницької комунікації:</p> <ol style="text-align: justify;"> <li><strong> Помічайте злість та інші емоції.</strong> Саме наші не найбільш приємні переживання підштовхують нас до не найкращих дій. Вчасно побачити емоцію й зізнатися собі в ній — перший запобіжник до прояву неконтрольованої агресії.</li> </ol> <ol style="text-align: justify;"> <li><strong> Говоріть «Я злюся!» </strong>Другий запобіжник — проговорити свій стан словами. Це можуть бути фрази: «Я обурений/роздратований/лютую/ненавиджу…». Це складно, але не менш дієво доносить думку, ніж грюкання дверима, биття кулаком об стіл чи волання прокльонів.</li> </ol> <ol style="text-align: justify;"> <li><strong> Пояснюйте свою поведінку й думки. </strong>Голова не прозора, тому від аналізу чужих слів і дій краще утриматись. Ми ніколи не знаємо напевно, чому інша людина вчинила так, а не інакше (навіть психологи). Так приписані помилкові мотиви можуть тільки роздратувати співрозмовника і загострити конфлікт.</li> </ol> <ol style="text-align: justify;"> <li><strong> Подумки замість слів «жінка/чоловік» підставляйте слово «людина». </strong>Так у вас не вийде спростити ситуацію до рівня «вона погана, бо вона жінка» або «от усі чоловіки/жінки такі». Подібні узагальнення є образливими та тільки підвищують градус напруги у розмові.</li> </ol> <ol style="text-align: justify;"> <li><strong> Дайте собі час заспокоїтись. </strong>Є випадки, коли спершу треба розійтися по різних кімнатах та охолонути, а вже потім поговорити. Якщо ви розлючені до межі, коли в думках тільки лайка, навички з ненасильницького спілкування не допоможуть. Краще дати собі та співрозмовнику трішки часу.</li> </ol> <p style="text-align: justify;">Єгор Антонов, фасилітатор Благодійного фонду <a href="https://www.slavicheart.org/">«Словʼянське серце»</a> ділиться своєю методикою боротьби із негативними емоціями: </p> <p style="text-align: justify;"><em>«Я вважаю, що потрібно переживати свої емоції, незалежно від того, позитивні вони чи негативні. Не тримати й не накопичувати їх в собі. У житті кожної людини є важкі дні й моменти, коли негативні емоції беруть верх. Але мені допомагає з цим впоратися активне заняття спортом, спілкування з друзями, методика спілкування з собою та “крику в лісі”</em>.</p> <p style="text-align: justify;"><em>Якщо агресія виникає в моменті конфлікту, і немає змоги зробити вище наведені практики, то я рахую до 10 і намагаюсь завершити діалог або перенести його на момент, коли обидві сторони конфлікту заспокояться”</em>».</p> <p style="text-align: justify;">Наступний перелік фраз ненасильницької комунікації допоможе вам зрозуміти, якими словами краще її досягати:</p> <p style="text-align: justify;">«Я відчуваю (певну емоцію), коли...»</p> <p style="text-align: justify;">«Я розумію, що для тебе важливо...»</p> <p style="text-align: justify;">«Я хотів/ла б, що ти поділився/-лася своїми думками про це»</p> <p style="text-align: justify;">«Я тебе слухаю. Продовжуй»</p> <p style="text-align: justify;">«Як я можу допомогти тобі у цій ситуації?»</p> <p style="text-align: justify;">Успішна комунікація виходить у тих людей, котрі вміють висловлювати свої почуття та слухати чужі. Слухання є важливою складовою ненасильницької комунікації. Слухайте і чуйте не лише слова, але й почуття і потреби іншої людини. Виражайте співпереживання та розуміння і пам'ятайте, що ненасильницька комунікація — основа хороших взаємовідносин.</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Звісно не завжди виходить спокійно вирішити емоційні ситуації, але це така ж навичка, як і вміння говорити чи ходити. Тому потрібно постійно покращувати свої комунікативні навички та вчитися контролювати емоції. Навчитися переживати їх, не завдаючи шкоди своїм близьким та оточенню»</em>, — підсумовує Єгор.</p> <p style="text-align: justify;"><strong><em>Авторка: Софія Максимів</em></strong></p> <p style="text-align: justify;"><em><strong> </strong></em></p> <p style="text-align: justify;"><em>Матеріал виготовлено у співпраці з ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки </em><a href="https://www.facebook.com/unwomenukraine/?locale=uk_UA"><em>UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні</em></a><em> в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні» (EU4Recovery) за фінансової підтримки Європейського Союзу.</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>Ця публікація підготовлена в рамках проєкту EU4Recovery, однак висловлені в ній погляди та вміст не означають офіційного схвалення або визнання з боку ЄС або Організації Об’єднаних Націй.</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>Партнерська публікація.</em></p>