<p style="text-align: justify;">Ініційована президентом В.Зеленським держпрограма "Купуй українське" ("Національний кешбек") стартувала з 2 вересня. "ОстроВ" розповідає про її умови та ризики.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: center;"><strong>Що треба зробити</strong></p> <p style="text-align: justify;">Про підготовку програми, відповідно до якої громадянам повертатимуть 10% вартості куплених товарів українського виробництва, В.Зеленський вперше повідомив 26 лютого ц.р. Далі у березні заступник глави президентського офісу Р.Шурма заявив, що "програма на 100% готова".</p> <p style="text-align: justify;">Вже наприкінці травня міністр економіки Ю.Свириденко прогнозувала запуск "нацкешбека" у липні-серпні, проте відповідну ухвалу Кабмін затвердив лише 20 серпня.</p> <p style="text-align: justify;">Відповідно до документа, програма запрацювала з 2 вересня і діятиме до кінця наступного року як пілотний проєкт. Потім, залежно від результатів, його або продовжать, або ні.</p> <div class="article__content__img"><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/upload/media/2024/09/05/01.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Для громадян стати учасником програми просто. Необхідно завантажити на мобільний телефон багатофункціональний держдодаток "Дія" та зареєструватися в ньому (якщо це не було зроблено раніше). А там уже вибрати опцію "Кешбек. Зроблено в Україні".</p> <p style="text-align: justify;">Для підприємств процедура є складнішою. Вони мають надати до Мінекономіки доказів, що їхня продукція, яка заявляється для участі у програмі, справді виробляється в Україні.</p> <p style="text-align: justify;">Сенс програми очевидний. Починаючи з 2014 р. керівництво країни та уряду неодноразово зверталося до громадян із закликом купувати продукти та товари місцевого виробництва на противагу російським.</p> <p style="text-align: justify;">На тому етапі "Купуй українське" була просто масштабною піар-акцією влади. Не більше. Очевидно, кампанія мала певний успіх, але…</p> <p style="text-align: justify;">У команді нинішнього президента зрозуміли, що ефект може бути набагато більшим, якщо не просто закликати до економічного патріотизму громадян, а задіяти фінансові стимули. З цим важко не погодитися.</p> <p style="text-align: justify;">Отже держава зобов'язалася повертати громадянам 10% вартості українських товарів. Але лише тих, що включені до програми міністерством економіки. Для цього необхідно також відкрити спецрахунок у банку, допущеному для участі у "нацкешбеку".</p> <p style="text-align: justify;">Гроші зараховуватимуться туди наступного місяця після покупок. Їх не можна зняти з рахунку, тобто перевести в готівку. Можна використовувати лише для оплати певної категорії послуг.</p> <p style="text-align: justify;">З умов програми випливає, що 10% компенсації можна отримати лише за покупки з банківської картки. Якщо ви купили товар у магазині за готівку – кешбек не нараховується. За місяць як кешбек можна отримати не більше 3 тис. грн.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2024/09/05/02.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Включившись до програми, українці будь-якої миті можуть відмовитися від подальшої участі. Це можна зробити через мобільний додаток банку-учасника, в якому відкрито спецрахунок. Або безпосередньо прийшовши у відділення цього банку та написавши відповідну заяву. Якщо на той момент на спецрахунку були гроші, вони повертаються державі.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: center;"><strong>Отримуй до 3 тис. грн щомісяця?</strong></p> <p style="text-align: justify;">Які у нової програми шанси стати по-справжньому масовою? Один із ЗМІ замітку про запуск "нацкешбека" озаглавив "Українці зможуть отримувати від держави до 3 тис. грн щомісяця".</p> <p style="text-align: justify;">З умов випливає, що для цього<strong> за місяць треба купити товарів на 30 тис. грн</strong>. Очевидно, що в умовах війни не так багато в Україні домогосподарств, які можуть дозволити собі такі витрати.</p> <p style="text-align: justify;">І ще одна поправка. Автори замітки забули, що в Україні кешбек оподатковується прибутковим податком за ставкою 19,5%. Тобто, купивши акційні товари на 30 тис. грн та отримавши нарахування 3 тис. грн, на картку отримаєш 2415 грн.</p> <p style="text-align: justify;">По суті, річ абсолютно незаконна, податкове свавілля з боку держави щодо громадян, зведене до рангу закону (відповідне положення міститься у Податковому кодексі України). Оскільки <strong>це фактично подвійне оподаткування. Спочатку людина платить державі націнку 20% до вартості товару при купівлі в магазині (ПДВ), а потім ця сама держава з цієї самої людини цинічно ще додатково здирає 19,5% з нарахованого</strong> <strong>кешбеку.</strong></p> <p style="text-align: justify;">А якщо врахувати, що до магазину людина йде із зарплатою, з якою теж заплатила прибутковий податок 18% і єдиний соцвнесок – то це потрійне оподаткування. На секундочку: <strong>потрійне.</strong></p> <p style="text-align: justify;">Тож якщо запускати "нацкешбек" і сподіватися на успіх програми, владі варто було б заодно внести зміни до Податкового кодексу і скасувати це <span style="text-decoration: line-through;">свинство </span>непорозуміння. Але повернемось до умов програми.</p> <p style="text-align: justify;">Як зазначалося, витратити кешбек можна на певні послуги. Їхній перелік досить широкий. Але навряд чи багато українців може дозволити собі замовлення та оплату послуг ландшафтного дизайну або похід до боулінг-клубу, ресторану або арт-галереї. Більшість зайняті банальним виживанням.</p> <p style="text-align: justify;">Цю категорію цікавить можливість використовувати кешбек для оплати ЖКГ, лікування, включаючи зубне протезування, навчання та проїзд у всіх діючих видах громадського транспорту: автомобільному, морському/річковому та залізничному.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2024/09/05/03.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Щодо прив'язки "нацкешбека" до "Дії", то тут міністерство цифрової трансформації дає дуже сприятливу статистику. За його даними, на 1 липня ц.р. користувачами програми встигли стати 20,5 млн людей, які створили 4,8 млн персональних кабінетів.</p> <p style="text-align: justify;">Тобто, доступність з технічного погляду питань не викликає. Водночас варто зазначити, що кількість охочих повідомити державу свої персональні дані різко скоротилася після переходу влади від добровільної мобілізації до ЗСУ до примусової.</p> <p style="text-align: justify;">Якщо з 2 квітня 2020 р. (з моменту запуску додатка) до 1 травня 2023 р. в "Діє" зареєструвалися 19 млн осіб, то з 1 травня 2023 р. до 25 січня ц.р. – тільки 1,4 млн. А з 25 січня по 1 липня – всього 100 тис. нових користувачів.</p> <p style="text-align: justify;">Малоймовірно, що запуск "нацкешбека" різко збільшить приріст нових реєстрацій. І ще треба врахувати, що з 19 млн "старих" користувачів частина встигла залишити країну.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: center;"><strong>"Підводні камені": чи є вони? </strong></p> <p style="text-align: justify;">Влада має великі очікування від нової програми. Витративши з держбюджету 3 млрд грн до кінця ц.р. та 6 млрд грн наступного року на виплату кешбеку, у Кабміні прогнозують отримати економічний ефект на 16,6 млрд грн та 17,1 млрд грн відповідно.</p> <p style="text-align: justify;">Суть ефекту проста. Можливість часткової компенсації за купівлю українських товарів стимулюватиме попит на них. Підвищений попит населення дозволить українським підприємствам наростити обсяги виробництва. А це дасть збільшення податкових відрахувань.</p> <p style="text-align: justify;">Глава Мінекономіки Ю.Свириденко також вважає, що "нацкешбек" зможе сприяти "детінізації" торгівлі. Оскільки програма заохочує безготівкові розрахунки із використанням банківських карток.</p> <p style="text-align: justify;">У Нацбанку до ініціативи президентського офісу поставилися обережно-стримано. <em>"На рівні ідеї це все виглядає непогано, але успішних кейсів реалізації подібних програм у світі мало",</em> – прокоментував заступник голови НБУ С.Николайчук.</p> <p style="text-align: justify;">Головним критиком "нацкешбека" виступив перший заступник голови комітету Ради з фінансової та податкової політики Я.Железняк. Його аргумент №1 – під час війни таким програмам не місце в українському держбюджеті.</p> <p style="text-align: justify;"><em>"Просто нагадаю, що це все відбувається у тій самій реальності, де нам не вистачає вже 500 млрд грн для армії",</em> – наголосив він.</p> <p style="text-align: justify;">Разом з тим, очевидно, що 3 млрд грн – це менше 1% коштів, необхідних ЗСУ на ц.р. Іншими словами, "крапля в морі", що не надає скільки-небудь помітного впливу на фінансування військових потреб.</p> <p style="text-align: justify;">Плюс не забуваємо про економічний ефект від стимулювання споживчого попиту. А він має бути приблизно в 5 разів більшим за витрати на програму.</p> <p style="text-align: justify;">Аргумент №2 взагалі популістський, але активно "розганяється" низкою зацікавлених ЗМІ: "податкова отримає доступ до даних українців".</p> <p style="text-align: justify;"><em>"Якщо я правильно читаю додаток, то цим рішенням уряд "розпакує" банківську таємницю та отримає всю інформацію щодо руху грошей на картці/рахунку тих фізиків</em> (громадян-фізосіб – авт.), <em>хто захоче взяти участь.</em> <em>У тому числі податкова</em>", – наголосив Я.Железняк.</p> <p style="text-align: justify;">Справді, в постанові Кабміну йдеться про те, що <em>"уповноважені банки щодня передають в інформаційну систему відомості про всі платіжні операції за всіма обраними покупцями поточними рахунками".</em> Але тут треба розуміти, як працює державна інформсистема.</p> <p style="text-align: justify;">Уявімо собі якогось податківця, який, зручно вмостившись в офісному кріслі і попиваючи каву, навмання клікає на якийсь файл з даними і каже: "Тек-с, а давай ми подивимося, які платежі вчора зробив громадянин А. Ой, а що це у нього за переказ на 50 млн грн? Їдемо до нього!</p> <p style="text-align: justify;">Ні. Це так не працює. Мова йде про гігантські масиви даних, терабайти інформації, які обробляються спеціальною програмою. Вона влаштована за принципом простого пошукача.</p> <p style="text-align: justify;">З десятків мільйонів щоденних операцій відбираються платежі за товари з кодом "482" (міжнародний префіксний код України) та дані про ці операції надсилаються держоператору проєкту, АТ "Агентство індустріального розвитку "Зроблено в Україні".</p> <p style="text-align: justify;">Інші платежі, надходження та зняття грошей програма не бачить. Точніше, не звертає на них уваги. Звичайно, теоретично до неї на прохання податкової служби можна додати пару "цікавих" фільтрів, щоб заразом вона могла побачити ще дещо. Але...</p> <p style="text-align: justify;">Ми живемо в дійсності (не тільки Україна), коли явними стають набагато таємніші речі. І якщо про «додаткові опції» нацкешбека стане відомо – це буде не просто оглушливий скандал. Тоді "Дію" можна буде сміливо поховати через нульову довіру користувачів.</p> <p style="text-align: justify;">Очевидно, що Мінцифри надто цінує своє дітище і ніколи не допустить такого сценарію. Якщо це відомство зуміло відбитися від ініціативи Міноборони та Генштабу ЗСУ щодо розсилки електронних повісток через "Дію" – податківців воно тим більше відфутболить на раз-два.</p> <p style="text-align: justify;">Але, правда в тому, що їм це не потрібно. В Україні діють досить жорсткі заходи щодо фінансового контролю. Будь-яка банківська операція на більш-менш значну суму (платіж, переказ, поповнення або зняття) відразу потрапляє у поле зору податкової служби та Держфінмоніторингу.</p> <p style="text-align: justify;">Питання в тому, як вони розпоряджаються цією інформацією, але це вже тема для зовсім іншої публікації. Тож не податкова – ахіллесова п'ята нацкешбека, а податки, які держава «вшила» до цієї програми.</p> <p style="text-align: justify;"> </p>