Україна як ніколи близька до того, щоб у країні було легалізовано одностатеві партнерства. Якщо раніше про таку ініціативу могли говорити лише ЛГБТ-активісти та профільні громадські організації, то сьогодні це обговорюється на найвищому рівні – від Верховної Ради до Міністерства оборони. Більше того, є інформація про те, що український уряд попередньо погоджується на запровадження інституту цивільних (або реєстрованих) партнерств, – питання лише "у формулюваннях та нюансах". У березні 2023 року народний депутат Інна Совсун та ще кілька нардепів від «Голосу» та "Слуги народу" (у тому числі голова партії Олена Шуляк) зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств", який, серед іншого, дозволяє узаконити відносини одностатевим парам. Відразу зазначимо, що законопроєкт стосується не лише одностатевих партнерств, а й різностатевих. "У нас так: або ти живеш у цивільному шлюбі, що не дає тобі жодних прав, або укладаєш офіційний шлюб у загсі. Немає нічого проміжного. А якщо я не хочу виходити заміж, але при цьому живу з партнером уже понад десять років разом, у нас спільний побут, бюджет та інше, – що мені робити? Якщо зі мною щось трапиться, то він не матиме жодних прав: ні відвідати мене в палаті, ні ухвалити рішення про донорство, більше того – він не матиме жодних юридичних прав щодо нашого майна, банківських вкладів тощо. Для цього й існують реєстровані партнерства, і весь цивілізований світ так давно живе", – розповіла "ОстроВу" киянка Тетяна, яка повністю виступає за введення в Україні інституту реєстрованих партнерств. Крім того, зазначає молода жінка, укладання цивільного партнерства дозволить уникнути традиційних весільних гулянь та зайвих витрат. "Це як шлюбний контракт із додатковими правами, але без шлюбу. Ідеально для сучасних сімей", – зазначає вона. Незважаючи на те, що законопроєкт спрямований загалом на запровадження інституту цивільних партнерств як для різностатевих, так і для одностатевих пар, саме для представників ЛГБТ він стане єдиною формою юридичного визнання їхніх сімейних відносин. "Права ЛГБТ-пар ніяк не врегульовані в Україні. Від слова зовсім. А у нас десятки, якщо не сотні тисяч пар живуть разом, ведуть спільний побут, бюджет. Ми з хлопцем живемо разом, любимо один одного, і за всього бажання не можемо узаконити наші стосунки. Якщо зі мною щось трапиться, він для мене з юридичної точки зору – стороння людина. Якщо він потрапить до лікарні, то я теж стороння людина. Розділ майна також ніяк не врегульований. Це потрібно виправляти", – вважає мешканець української столиці Андрій, який уже 9 років живе із хлопцем у стосунках. Окремо варто зазначити, що з кожним роком ставлення українців до представників ЛГБТ-спільноти лише покращується. Згідно з останнім опитуванням КМІС, частка українців, які негативно ставляться до ЛГБТ-людей, за останній рік знизилася з 38% до 34%. Сумарна кількість тих, хто ставиться позитивно чи байдуже, становить 61% (рік тому цифра становила 58%). Вже під час повномасштабної війни було проведено ще одне соціологічне дослідження, яке показало, що більшість українців (56%) повністю і швидше погоджуються з тим, що ЛГБТ-люди повинні мати право на цивільні партнерства (проти чи частково проти – лише 24%). Ці цифри свідчать про те, що українці все більш толерантно ставляться до представників ЛГБТ і усвідомлюють необхідність закріплення їхніх прав. Про що законопроєкт Цивільне (або реєстроване) партнерство – це добровільна сімейна спілка двох повнолітніх осіб, однієї чи різної статі, в основі якої лежить взаємоповага, взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємні права та обов'язки. Відразу зазначимо, що цивільне партнерство не є шлюбом і навіть перешкодою для укладення шлюбу між партнерами, що реєструються, за умови дотримання інших вимог, встановлених законодавством України. По суті, після державної реєстрації партнери набувають статусу близьких родичів, а саме члена сім'ї першого ступеня спорідненості один щодо одного, незалежно від того, чи вони проживають фактично разом і чи ведуть спільно домашнє господарство. "Загалом реєстроване партнерство дуже схоже на шлюб, але регулює далеко не все, що регулює шлюб, а тільки найневідкладніше, на що є найбільший запит у суспільстві та наших спільнотах", – вважає координатор з політики та законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму # LGBTI_PRO Святослав Шеремет. Передбачається, що процедура реєстрації буде схожа на шлюб, але швидша (10 днів). Буде передбачено можливість подавати заяви через "Дію", а також альтернативні процедури для осіб, які не можуть з'явитися до органу реєстрації актів цивільного стану (наприклад, військовослужбовці або особи, які перебувають у лікарні). Процедура розірвання здійснюватиметься органами реєстрації актів цивільного стану за загальною заявою або судом у порядку окремого провадження – за заявою одного із партнерів. Зазначимо, що суд, на відміну від розірвання шлюбу, лише підтверджує волевиявлення однієї зі сторін та те, що інша сторона поінформована про таке розірвання. Документ регулює: 1) Майнові права (майно, придбане партнерами під час перебування у партнерстві, що реєструється, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено договором між ними). "До реєстрованого партнерства з режимом спільної власності застосовуються положення Сімейного кодексу України та інших нормативно-правових актів щодо права спільної власності подружжя (у частині, що не суперечить суті реєстрованого партнерства)", – йдеться у законопроєкті. 2) Соціальний захист (отримання соціальних виплат від держави, якщо з партнером щось трапиться). "Реєстровані партнери є членами сім'ї, які мають право на призначення пенсії, на отримання грошової допомоги та інші соціальні гарантії, у випадках, передбачених законодавством. Реєстровані партнери мають право на виплату грошової допомоги, яка належала іншому з реєстрованих партнерів відповідно до законодавства, але залишилася не отриманої у зв'язку з його смертю", – пропонується у законопроєкті. 3) Питання спадкування майна. "У спадкових правовідносинах реєстровані партнери вважаються один щодо одного спадкоємцями першої черги згідно із законом. У разі, якщо реєстрований партнер, спадкоємець, є непрацездатним, то він має право на обов'язкову частку у спадщині. На ці правовідносини поширюють дію положення Цивільного кодексу України про право на обов'язкову частку у спадок", – йдеться у документі. Крім того, цивільні партнери матимуть право скласти спільний заповіт з приводу майна, що належить їм за правом спільної сумісної власності. 4) Права у разі смерті чи зникнення партнера. Партнер матиме право, як член сім'ї першого ступеня спорідненості, на офіційне упізнання тіла свого партнера у разі його раптової смерті, а також брати участь у вивченні та встановленні причин смерті, ознайомитись із медичним висновком. Крім того, цивільний партнер матиме право на отримання тіла свого партнера з моргу для поховання або кремації, на прийняття рішень щодо похоронної церемонії, визначення мови та змісту посмертного напису на місці поховання. Водночас законопроєкт не регулює такі питання: - права партнерів в адміністративно-кримінальній та податковій сферах (передбачається, що про це будуть окремі законопроєкти – такі вимоги законодавчої процедури), - права партнерів у сфері усиновлення та опіки дітей. "У разі підтримки Верховною Радою закон нарешті допоможе парам визначити взаємні права та обов'язки, питання володіння майном, спадщини, соціального захисту, прав у разі смерті або зникнення партнера/партнерки. Нічого екстраординарного. Все те, що завжди за умовчанням було доступно різностатевим парам в Україні. Держава має надати юридичний захист тим, хто захищає її безпеку. І це ще одне, що робить нас із росіянами просто біологічно різними видами. В Україні людська гідність та свобода – це справжні цінності", – пояснює народна депутатка Інна Совсун. Крім того, законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств" зможе захистити права військовослужбовців. Наразі держава забезпечує компенсацію та допомогу різностатевим сім'ям, де військовослужбовець чи військовослужбовиця отримали поранення, інвалідність чи загинули на службі. У пар, які не зареєстровані у шлюбі, цих прав немає. Цивільні партнерства врегулюють ці питання та нададуть партнерам ті ж права, що й у зареєстрованому шлюбі. "Одностатеві партнери не можуть прийняти рішення щодо лікування свого партнера або партнерки, якщо він або вона були поранені і не можуть прийняти такі рішення самостійно, або в гіршому випадку, якщо він або вона загинули, не можуть розпоряджатися його/ її тілом, отримати спадщину за пільговими умовами, отримати соціальний захист з боку держави, як це передбачено для сімей військових чи постраждалих від війни", – констатує відкритий бісексуал та військовослужбовець ЗСУ Петро Жеруха. У законопроєкті окремо прописано соціальні гарантії для військовослужбовців, які укладуть цивільні партнерства: У випадках, якщо особа, яка зареєструвала партнерство є військовослужбовцем, відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", то їй надається відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення у випадках тяжкого стану здоров'я або смерті реєстрованого партнера, пожежі або іншого стихійного лиха, що спіткало його, та інших випадках, передбачених законодавством. Партнеру військовослужбовця щорічна основна відпустка за його бажанням надається у зручний для нього час одночасно зі щорічною основною відпусткою реєстрованого партнера-військовослужбовця. Партнеру військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується за місцем роботи грошова допомога при розірванні ним трудового договору у зв'язку з переведенням реєстрованого партнера-військовослужбовця на службу в іншу місцевість у порядку, визначеному законодавством. Партнер військовослужбовця має право на призначення та отримання грошової допомоги, виплату грошового забезпечення та інші виплати у випадках, передбачених законодавством про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Ще одне нововведення для військовослужбовців полягає в тому, що вони зможуть укладати партнерства, навіть перебуваючи на лінії фронту (без особистої присутності). Достатньо буде подати заяву. Саме цей пункт не сподобався Міністерству оборони України, яке спочатку різко розкритикувало документ. Але пізніше відомство пом'якшило свою позицію та запропонувало запровадити реєстрацію партнерства без фактичної присутності військового лише під час воєнного стану. Автори законопроєкту зазначають, що у разі його ухвалення буде забезпечено належний захист прав українців, зменшено рівень дискримінації окремих уразливих груп, зменшено сегрегацію на основі сексуальної орієнтації. Крім того, прийняття документа позитивно вплине на імідж України в міжнародному співтоваристві в контексті євроінтеграційних процесів, оскільки є проявом розвитку громадянського суспільства та забезпечення рівності прав і свобод усіх громадян. "Також ухвалення законопроєкту може сприятливо допомагати економічному розвитку. Громадяни, чиї відносини офіційно зареєстровані, матимуть найвищий ступінь стабільності, впевненості та можливості планування майбутнього, що дозволить вкладати більше власних ресурсів у вигляді інвестицій для примноження достатку спільного домогосподарства", – йдеться в записці пояснення законопроєкту. Процедура розгляду Загалом розгляд законопроєкту триває успішно, але повільно. Його підтримали парламентські комітети: молоді та спорту, з європейської інтеграції, з питань цифрової трансформації, соціальної політики та захисту прав ветеранів. "Враховуючи підтримку з боку двох фракцій, ухвалення законопроєкту цілком реальне. Але потребуємо подальшої роботи з депутатами "Голосу" та "Слуги Народу": тими, хто не визначився чи проти; для того, щоб зібрати необхідні 226 голосів. Це точно станеться. Це лише питання часу", – вважає Інна Совсун. "Зелене світло" у питанні цивільних партнерств є і від глави держави. На сайті президента України було зареєстровано петицію на підтримку законопроєкту № 9103, і коли вона набрала необхідну кількість голосів (понад 25 тисяч), з'явилася реакція Володимира Зеленського, який звернувся до уряду "з пропозицією опрацювати питання про впровадження інституту цивільного партнерства, що реєструється". Справді, за інформацією "ОстроВа", міністерство юстиції вже не перший рік розробляє свій законопроєкт про цивільні партнерства. Але наприкінці жовтня стало відомо, що Мін'юст ухвалив рішення підтримати законопроєкт № 9103 і готує до нього виправлення до другого читання. Якщо парламент не ухвалить документ у першому читанні, Мін'юст обіцяє подати на розгляд альтернативний законопроєкт. "Тепер ініціатива повністю за парламентом, який має підтримати законопроєкт у першому читанні і дати можливість Мін'юсту внести свої виправлення у другому. Адже негативні висновки міністерств досі блокували подальший поступ законопроєкту в парламенті. Як сказав Мін'юст, якщо ухвалити законопроєкт № 9103, Україна виконає свої зобов'язання за статтею 8 Конвенції про права людини та зникнуть підстави подавати позови до Європейського суду з прав людини проти України через дискримінацію. Міністерство юстиції оцінює законопроєкт як перший прогресивний крок до конструктивного діалогу з суспільством, метою якого є створення правового механізму захисту прав людини та її основних свобод", – повідомила народна депутатка Інна Совсун. Але не все так гладко. Не важко здогадатися, що в Україні знайшлися й супротивники цієї ініціативи. Наприклад, депутати Львівської та Івано-Франківської обласних рад публічно виступили із закликом не підтримувати законопроєкт. "Проти" виступила і Всеукраїнська Рада Церков, яка чомусь чинила опір "одностатевим шлюбам", про які в законопроекті № 9103 не сказано жодного слова. З негативною оцінкою виступив також Священний Синод Православної церкви України (ПЦУ). Крім того, у парламенті є політичні сили, які готові блокувати цю ініціативу. За інформацією "ОстроВа", партія Юлії Тимошенко "Батьківщина" не підтримуватиме законопроєкт. Та й у "Слузі народу" є "скріпні" поборники "традиційних цінностей". "Погляньте, з якою завзятістю депутати "Батьківщини" блокують законопроєкт про легалізацію медичного канабісу. Як тільки законопроєкт про партнерства буде винесений на обговорення – вони і за нього візьмуться. Але є обережний оптимізм, що в першому читанні законопроект все ж таки буде прийнятий. Питання тільки у строках, за ними інформації немає, і все в руках керівництва парламенту. Щодо прийняття у другому читанні, то потрібно буде запастися терпінням, це триватиме не один місяць", – розповів співрозмовник у монобільшості.
