«Ми можемо досягти щільності у півтори тисячі ракет в одному залпі». Російські ЗМІ про Україну

На сторінках офіційного видання уряду РФ - "Российской газеты" - з курйозною думкою виступив такий собі "експерт" Андрій Клінцевич. На його переконання, "український наступ повністю видихнув і в зоні спеціальної військової операції настає перелом", проте "з такими бравурними заявами виступати ще дуже рано". Як так? Що ж це за "перелом" такий, що про нього поки що краще мовчати?..

«Може, вдаримо на Півночі, з виходом до Харкова...»

"Експерт" Клінцевич інтригу на сторінках "Российской газеты" тримає недовго: "Російські військові зараз значно просунулися на північному напрямку лінії бойового зіткнення. Наша армія звільняє населені пункти, захоплює стратегічні висоти... Я б, звісно, хотів сказати, що український наступ повністю видихнув і в зоні спеціальної військової операції настає перелом, однак вважаю, що поки що з такими бравурними заявами виступати ще дуже рано. Україна поки що не ввела в бій половину своїх резервів...".

"Тому поки що можна сказати, - розвиває думку Клінцевич, - що ударні бригади в України є і їх зараз доозброюють. І американські чиновники, коли ЗМІ починають їм дорікати у відсутності виразних підсумків контрнаступу України, стали клятвено запевняти, що найближчим часом вони обов'язково з'являться. Стверджують, що буквально найближчими днями в бій будуть кинуті всі резерви. Тому переконаний, що Збройні сили України знову спробують досягти хоч якихось успіхів, хоча б медійних, на лінії бойового зіткнення. Дуже висока ймовірність, що це може бути Запорізька атомна електростанція, або, наприклад, спроба захопити Артемівськ...".

Хтось доповів Клінцевичу в Москву, що "для утримання всієї лінії фронту в ЗСУ вже немає сил", і що в російської армії нібито "триває непогане просування з Луганської народної республіки в Харківську область із реальною можливістю виходу на правий берег річки Оскіл".

"Зараз можна сказати одне: фронт дуже рухливий, десь українська армія збирає резерви для удару, на іншому напрямку наші підрозділи йдуть уперед. Сам по собі контрнаступ має на увазі під собою факт, що ми витримали спочатку удар ЗСУ, а потім пішли вперед. У принципі, нам резерви це цілком дозволяють. Але поки ЗСУ не вичерпали свого ресурсу, не кинули всі свої резерви в атаку, думаю, що російська армія зосередить свої сили на активній обороні і буде зі свого боку промацувати слабкі місця в українській обороні, роблячи тактичні атаки", - міркує Клінцевич.

"Але, - підкреслює він, - на ЗСУ тисне Захід, жене їх в атаку, а на нас не тисне ніхто. Тому вони змушені зараз використовувати свої резерви більшою мірою емоційно, ніж стратегічно. Високі темпи наступу вони зобов'язані підтримувати, навіть якщо це з військової точки зору абсолютно не вигідно. Це призведе як до морального спустошення ЗСУ, так і до фізичного виснаження резервів. Ось тоді, розуміючи стан по всій лінії фронту і бачачи вразливі місця, у нас з'явиться можливість провести свою контратаку".

Чи доповів "експерт" Клінцевич у російський Генштаб свої стратегічні здогади, він не повідомляє, зате вже припускає, що "можливо, це буде морська операція глибоко на Півдні, з висадкою в Одесі, може вдаримо на Півночі, з виходом до Харкова".

"У нас уже будуть розв'язані руки. Бо буде чітке розуміння того, що резерви ЗСУ, які зав'язані в боях, буде дуже складно перекидати з місця на місце, аніж ті резерви, які зараз перебувають у тилу", - пояснює Клінцевич нетямущим, наголошуючи, що "тактично ЗСУ зараз будуть змушувати йти в атаку, але вони до цього реально не готові і закінчиться для них це плачевно".

А щоб ЗСУ не мали навіть натяку на перемогу, "експерт" виносить свій жорсткий вирок:  "Звісно, зараз у ЗСУ немає чіткої дати, коли їм починати свій черговий етап контрнаступу. Але ми чітко розуміємо, що серпень і вересень - це ті терміни, коли їм необхідно давати якийсь результат. Зрозуміло, що вони дуже бояться. Вони бачать, як у нас відбувається накопичення сил і засобів, цілими бригадами прибуває на фронт нова і модернізована техніка, що в глибині нашої території формуються і злагоджуються нові армійські корпуси. Вони це аналізують і прекрасно розуміють, що у них немає такої швидкості у військово-промислового комплексу, і немає її на Заході. Вони не можуть з такою швидкістю набрати і навчити людей. Тому їм, звичайно, в ідеалі - переходити в оборону і зберігати те, що є. Однак, повторюся, їх змусять кинутися в атаку, спалюючи останні резерви".

Ви що, не вірите? Тоді вам від Клінцевича - порція останніх залізних аргументів: "У нас немає жорстких настанов до якогось чіткого терміну вийти на певні рубежі, тому ми зараз стратегічно гнучкіші. Плюс до того в нас є можливість масованого нанесення ударів на всю тактичну глибину їхньої території. У нас більше охоплення сил і засобів. Тому ми можемо собі дозволити почекати їхній черговий "контрнаступ", а далі піде прорив оборони і вихід наших сил на оперативний простір. І стримати цей удар ЗСУ вже не зможуть"...

«Європейської війни проти Росії ніхто не планує»

Ще один "експерт"-стратег, такий собі Ростислав Іщенко, на сторінках прокремлівського сайту "Украина.Ру" докладно міркує, як російська армія і флот масштабним ударом ракет і безпілотників "близько двох тисяч одиниць в одному залпі" можуть змести Україну, якщо тільки вона вирішить захопити Крим. 

Іщенко нагадує, що "практично одночасно західні ЗМІ повідомили про початок тренування в Британії 2000 осіб українського спецназу, нібито призначеного для вторгнення до Криму "сушею, морем і повітрям", і що нібито це вторгнення "має відбутися до Різдва, 25 грудня".

"Начебто турбуватися нам нема про що. По суші до Криму Україні  такими темпами, як вона рухається, наступати до другого пришестя, а без атаки з суші атакувати Крим з моря і з повітря - справжнє безумство. І 2000, і 10 000 тисяч, і навіть 20 000 тисяч осіб - не ДРГ у 3-8 осіб, яку можна спробувати висадити приховано. Такий десант буде обов'язково помічений і, в умовах панування на морі російського флоту, а в небі ВКС, знищений раніше, ніж досягне півострова. Британці, щоправда, стверджують, що українці отримають від Заходу нову партію далекобійних ракет, під прикриттям яких і відбудеться висадка. Але можливості Заходу з постачання ЗСУ різними видами озброєнь нам давно відомі. Якщо навіть ракети і поставлять, ЗСУ зможе наносити удари приблизно з тією самою інтенсивністю, що і зараз - 3-5 ракет і до 30 безпілотників на добу. Навіть якщо сконцентрувати всі ударні можливості на Криму, це нічого не дасть, крім можливості створити інформаційний привід для виступів окремих блогерів", - заспокоює Іщенко.

Чомусь забувши про нещодавню атаку на Кримський міст, він запевняє, що "російські засоби ППО/ПРО, що прикривають Крим, знищували, знищують і знищуватимуть переважну більшість спрямованих проти нього ударних засобів".

"Ті ж, яким випадково вдасться прорватися, стратегічну обстановку змінити не зможуть, - знову заспокоює Іщенко. - Якоїсь шкоди завдадуть, але війни без шкоди не буває. Загалом же ударні можливості України занадто малі, щоб не тільки забезпечити прикриття масштабної десантної операції, але навіть викликати серйозне занепокоєння населення. З іншого боку, Росія поки що використовувала свої ударні можливості в щадному режимі. Тільки стратегічна і дальня авіація РФ здатна в одному залпі випустити понад тисячу ракет. Якщо ж додати до цього можливості комплексів "Іскандер", берегових комплексів "Бал" і "Бастіон", ракети яких також вражають цілі в глибині української території, можливості Чорноморського флоту і Каспійської флотилії з нанесення ударів "Калібрами" та "Оніксами", а також можливості МіГ-31 - носіїв "Кинджалів", то, в принципі, можна досягти щільності і в півтори тисячі ракет в одному залпі. Разом із безпілотниками-камікадзе і плануючими бомбами, якими можуть бути вражені цілі в прикордонних і прифронтових областях України, виходить близько двох тисяч одиниць в одному залпі. Це по сто одиниць на кожну область України, що залишилася під контролем Києва, за раз...".

Щоправда, тут же "експерт" Іщенко несподівано робить розворот і починає переконувати, що "далеко не факт, що десант реально збираються висаджувати", бо "в морі й у повітрі, нічим не прикриті транспортні засоби, що перекидають давно очікуваний десант, будуть просто знищені разом із десантниками".

"Англійцям, звичайно ж, українців не шкода, але все ж таки вони досить дбайливі господарі для того, щоб не утилізувати своїх холопів без жодної мети. Тож є підстави вважати, що ніхто ніякого десанту в Криму висаджувати не планує. Йдеться насамперед про інформаційну операцію, метою якої є демонстрація серйозності намірів і вплив не на війська і навіть не на громадськість, а безпосередньо на державну владу Росії, щоб похитнути її готовність довести СВО до кінця і примусити Кремль до компромісу на американських умовах", - докладно роз'яснює "експерт".

У своїх роздумах він виходить на "зеленську "формулу миру", яка може обернутися "висуненням Росії ультиматуму цілим блоком держав".

"Не здивуюся, якщо в цей самий час у Чорному морі почнуться якісь навчання НАТО і держав, що долучилися, під час яких буде продемонстровано готовність їхньої авіації та флоту прикрити і підтримати висадку в Криму підготовленого британцями українського десанту", - знову згадує Іщенко про "кримську загрозу".

А потім рішуче пророкує: "Насправді ніхто не планує починати європейську війну проти Росії. Мета - створити враження, що Москва перебуває перед перспективою зіткнутися з навіть потужнішим блоком, ніж той, що атакував миколаївську Росію в Кримську війну (конфігурація схожа, а США, як зазвичай, скажуть, що вони ні до чого). У сумі американці спробують видавити з Кремля згоду на компроміс на основі статус кво. Усе, що Росія контролюватиме на той час, залишається при ній. На цій основі припиняється вогонь і відводяться війська. США з союзниками і Україна повернення в Росію Криму, Донбасу і нових територій не визнають, санкції не знімаються, але бойові дії припиняються на невизначений час (формула корейського перемир'я 1953 року)"...

"Якщо фокус вдасться, тоді Захід буде готовий сконцентрувати всі сили для тиску на Китай, якому запропонують повернутися в західну фінансово-економічну систему в обмін на мирну інтеграцію Тайваню за формулою "одна країна - дві системи" і на умовах найширшої (практично необмеженої) автономії у внутрішніх справах. Ну а якщо афери не пройдуть, США готові спровокувати Тайванську війну до закінчення бойових дій в Україні та незалежно від перебігу і результату останніх", - підсумовує "експерт" Іщенко, мабуть, серйозно вважаючи, що все саме так і станеться.

«Порошенко і Коломойський можуть привести Україну до переговорів»

Газета "Московский комсомолец" задалася питанням, "чи проведе Україна парламентські вибори", але для відповіді на нього запросила чомусь тільки двох "експертів".

"Уже цієї осені в Україні за чинним законодавством мають відбутися парламентські вибори до Верховної Ради. Однак їхнє проведення ускладнюється введеним по всій країні воєнним станом, який продовжено до 15 листопада. І все ж до виборів готуються - і Офіс президента, і самі парламентарії... Вибори в умовах гарячого конфлікту є "ахіллесовою п'ятою" всієї політичної системи України. Цей процес може похитнути владу президента Зеленського та його правлячої партії "Слуга народу" і створити кризові ситуації в суспільстві", - налаштовує "МК".

А ось якийсь "політолог" Ігор Єгоров вважає, що проведення парламентських виборів в Україні "в умовах гарячого конфлікту" могло б "стати "відправною точкою" для зміни ситуації у відносинах із Росією".

"Можливо, вибори відбудуться перед мирними переговорами або після. Відповідно, вибори стануть тією точкою, в якій можна сформувати якийсь новий наратив для України. Тому що зараз головна ідея - "бої до переможного кінця". Ми бачимо, що ця концепція вичерпується, їхня пропаганда з останніх сил її підтримує в руслі того, що "зараз прийдуть танки, зброя і тоді все піде". Вибори можуть стати точкою перезавантаження, точкою знаходження нового сенсу", - вважає московський "політолог", чомусь стурбований виборами в незалежній Україні.

Єгоров підкреслює, що зараз в Україні "з точки зору демократичного процесу говорити про вибори смішно". І як виявляється, зовсім не тому, що Росія пішла війною на Україну, а тому, що "було розгромлено найбільші опозиційні партії: "Опозиційну платформу - За життя" Медведчука, "Партію Шарія" - найяскравіших і найсильніших опозиціонерів...".

"Партія ж Зеленського "Слуга народу" зараз сильно просіла за рейтингом. І на виборах, як мені видається, Україні треба буде сподіватися на стару українську еліту: Петра Порошенка, Коломойського. Ці люди можуть вплинути на ситуацію і привести країну до переговорів", - пропонує "політолог" Єгоров.

Ще один прокремлівський "політолог", такий собі Олексій Черніков, у "політичній еквілібристиці щодо майбутніх виборів вбачає певні вигоди для правлячої партії "Слуга народу": "Зараз у них ще зберігається своєрідна індульгенція, оскільки президент, Верховна Рада та уряд можуть усім говорити про зовнішньополітичні успіхи. А от проводити вибори після закінчення воєнного конфлікту їм не хочеться, бо почнуть ставити багато незручних запитань: що міг наобіцяти Давид Арахамія російській делегації на переговорах у Туреччині? Чи не забагато бере на себе Андрій Єрмак, який підміняє собою президента, главу МЗС і прем'єр-міністра?".

"Однак політолог зауважує, що "не скасовувати вибори було б украй нерозумним кроком. Тому проводити вибори в настільки невідповідних умовах лідери правлячої партії "Слуга народу" все-таки не зважаться", - підсумовує "МК", який чомусь не став підштовхувати "політологів" до розвитку думки.

«Тут можуть стати в пригоді гарантії безпеки...»

Газета "Взгляд" теж за допомогою прокремлівських "експертів" спробувала пояснити, "навіщо Києву переговори зі США щодо гарантій безпеки".

"У Києві заявили про бажання укласти з Вашингтоном двосторонню угоду про надання гарантій безпеки. Для чого такий договір потрібен українській владі, з огляду на їхню тотальну залежність від США, і чи зможе адміністрація Байдена зробити так, щоб гарантій такого роду дотримувалися майбутні американські президенти?", - зсуває брови "Взгляд".

"Гарантії безпеки - це спроба знайти формулу вирішення українського питання, яку США можуть представити своїм підопічним. Спочатку у Вашингтоні сподівалися, що ЗСУ за рахунок підтримки НАТО переможуть Російську армію, що призвело б до кризи в нашій країні. Але цього не сталося", - заявляє "Взгляду" "політолог-американіст" Дмитро Дробницький. - Тепер США необхідно заспокоїти Україну і показати, що вони там назавжди. При цьому в НАТО країну ніхто запрошувати не збирається. Відповідно, у Вашингтоні шукають іншу форму домовленостей. І тут можуть стати в пригоді ті самі гарантії безпеки. Але тут варто пам'ятати, що зобов'язання, дані, наприклад, колишньому керівництву Афганістану, не завадили американцям покинути країну"...

"Цілком можливо, що Україна намагається підстрахуватися на випадок поразки Байдена на майбутніх виборах. Але я схильний вважати, що це вторинно", - додає ще один "політолог" Олександр Асафов, член Громадської палати РФ. - З огляду на відсутність значущих успіхів на фронті та можливість скорочення військової підтримки, українське керівництво намагається всіма силами змусити американців та інших союзників їм допомагати".

"Одночасно з цим інтенсифікувався медійний трек щодо потенційних переговорів. Україну явно дратують чутки про те, що США нібито домовляються з Росією у них за спиною. Ось офіс Зеленського і намагається всіх переконати в тому, що американці їх не здадуть. Для цього їм потрібні не стільки гарантії, скільки хоча б заяви про них", - вважає Асафов.

Натомість "військовий експерт" Олександр Артамонов вважає, що "зі змістовного погляду можливі гарантії безпеки можуть нагадувати так званий статус основного союзника Сполучених Штатів поза НАТО, який має ціла низка країн: від Бразилії та Аргентини до Ізраїлю, Японії та Південної Кореї, загалом їх майже два десятки".

"Однак характер відносин Вашингтона з цими країнами абсолютно різний, кожен окремий випадок унікальний... Що стосується України, то найважливішою для неї перевагою може бути те, що статус "основного союзника поза НАТО" знімає обмеження щодо експорту озброєння зі США. Крім того, на думку української влади, вони зможуть отримати доступ до якихось секретних та інноваційних натовських озброєнь", - вважає Артамонов.

"Зі свого боку програмний директор клубу "Валдай" Тимофій Бордачов і зовсім вважає, що заява Єрмака про переговори спрямована на внутрішню аудиторію України. "Населення країни перебуває в стані емоційного збудження. Люди вимагають постійного підживлення надихаючими новинами, і не важливо, наскільки вони реалістичні", - цитує Бордачова "Взгляд".

"Українське суспільство живе за законами власного інформаційного простору. Керівництво країни чудово знає про це, тому постійно підтримує емоційний стан населення такими гучними заявами", - підсумовує Бордачов, мабуть, розуміючи, що про "переговори Києва зі США щодо гарантій безпеки" він і його колеги-політологи можуть лише даремно розмірковувати.

Огляд підготував Михайло Карпенко, "ОстроВ"