Можливості, які втрачені через війну. Як у Донецькій області відбувається земельна реформа

Земельна реформа дала змогу купляти та продавати землі. Але у прифронтових районах зараз не до цього. Попри наближення лінії фронту місцеві аграрії зібрали врожай та, навіть, посіяли озимі на тих ділянках, де це було можливо і в значно меншій кількості. Проте ворог неминуче просувається, захоплюючі все більше території області. Рано чи пізно треба щось вирішувати з евакуацією. А евакуювати аграрії можуть тільки техніку та зібраний врожай. Все інше залишається: землі, будівлі, тощо.

Про ризики ведення аграрного бізнесу у Донецькій області та як це вплинуло на втілення земельної реформи у регіоні розповів в ексклюзивному інтерв’ю директор департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької облдержадміністрації Артем Чаган.

– Пане Артем, які найактуальніші проблеми стають перед аграріями регіону сьогодні? Які шляхи вирішення знаходяться?

– Найскладніші проблеми наших аграріїв – безпекові питання, пов’язані з ризиками для життя та здоров’я працівників. Великою проблемою є нестача кваліфікованих кадрів в сільському господарстві, багато працівників агропромислового комплексу (АПК) з сільської місцевості залучені до лав ЗСУ, деякі евакуювалися на більш безпечні території.

Економічні проблеми – це шкода та збитки внаслідок обстрілів об’єктів АПК, сільськогосподарських полів, втрата довоєнних логістичних ланцюгів транспортування продукції, зокрема окупація територій, де були морські порти, призвела до збільшення витрат на виробництво, перевезення та зберігання сільгосппродукції.

Високі ціни на енергоресурси, насіння, добрива, засоби захисту рослин, висока вартість кредитів та нестача обігових коштів, втрата традиційних ринків збуту також стали причиною фінансових труднощів агровиробників.

Для полегшення ведення бізнесу аграрії області мають можливість отримати державну допомогу в рослинництві, тваринництві та переробній промисловості шляхом отримання державної, міжнародної гуманітарної та матеріально-технічної допомоги, залучення кредитних ресурсів, а також отримання компенсації витрат понесених на розмінування сільгоспземель.

Державна аграрна політика спрямована на підтримку агровиробників наближених до зони проведення бойових дій, в першу чергу дрібних та середніх суб’єктів господарювання. Програми державної та міжнародної допомоги реалізуються через Державний аграрний реєстр.

– Як бути з вибухонебезпечними предметами? Зараз в області це одна з найактуальніших проблем для АПК.

– У нас є план обстеження та очищення від вибухонебезпечних предметів земель сільгосппризначення на 2024 рік. Він схвалений Національним органом з питань протимінної діяльності та включає земельні ділянки загальною площею 12,8 тис. га.

На території 8 громад Донецької області працюють 3 неурядові оператори протимінної діяльності, які здійснюють нетехнічне обстеження земельних ділянок. Це представництво «ХАЛО ТРАСТ в Україні»,  «Благодійний фонд Швейцарський фонд з протимінної діяльності ФСД в Україні» та громадська організація «Асоціація саперів України».

З початку року обстежено 2,8 тис. га та розміновано 203 га земель сільгосппризначення.

– Як вплинуло реформування на розвиток аграрного бізнесу у Донецькій області?

– Окупація території Донецької області та активні бойові дії практично  зупинили ринок землі у регіоні, але угоди все ж таки укладаються. З моменту відкриття ринку з липня 2021 року в Донецькій області було укладено 2393 угоди щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, з яких 1988 – договори купівлі-продажу.

Функціонування Державного земельного кадастру, доступ до якого було припинено з початком війни, на території Донецької області відновлено для територій можливих бойових дій та територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Слід сказати, що військові адміністрації, які утворені в громадах області, мають обмежені повноваження щодо розпорядження землями. Під час дії воєнного стану заборонена приватизація земель, військові адміністрації можуть лише передавати землю в оренду.

Незважаючи на складну безпекову та економічну ситуацію в регіоні, громади Донецької області продовжують організовувати земельні торги з продажу права оренди на землю, зокрема, для поповнення місцевих бюджетів.

З 2023 року станом на сьогодні продано право оренди на 61 земельну ділянку загальною площею 755 га, це – землі сільськогосподарського призначення, водного фонду, житлової та громадської забудови. Передача в оренду цих земель щорічно поповнюватиме місцеві бюджети на 3,5 млн. грн.

Активізація земельних торгів пов’язана із змінами до Земельного кодексу, завдяки чому військовим адміністраціям дозволено передавати в оренду землі сільськогосподарського призначення на строк від 7 років, а не на 1 рік, як було на початку війни.

– Які ще позитивні зміни відбулись в АПК області від початку реформи?

– У 2021 році в Україні розпочався важливий етап земельної реформи, що став ключовим кроком у створенні ринку сільськогосподарських земель. Суть реформи полягала в поетапному відкритті ринку землі.

Перший етап, який стартував 1 липня 2021 року, дозволив громадянам України, як фізичним особам, купувати до 100 гектарів землі. Скасування багаторічного мораторію на продаж сільськогосподарських земель надало можливість власникам паїв, за бажанням, продавати свої земельні ділянки. Другий етап реформи, що стартував у 2024 році, відкрив можливість для юридичних осіб купувати до 10 тисяч гектарів землі, за умови, що кінцевими бенефіціарами будуть українці.

Попри виклики війни, ринок землі в Україні виявив стійкість, а побоювання щодо спекуляцій і негативного впливу на малих фермерів не справдилися. За три роки ціни на землю значно не зросли через низький попит і економічну невизначеність, викликану війною. За інформацією Держгеокадастру на території Донецької області вартість проданих земельних ділянок у середньому не перевищує 28 тис. грн за 1 га.

Проте ринок сільськогосподарських земель залишається важливим елементом економічних реформ і після завершення війни матиме потенціал для залучення інвестицій та підвищення продуктивності агросектору.

На мою думку, одним із ключових досягнень земельної реформи стала передача у 2021 році державних земель за межами населених пунктів, зокрема сільськогосподарських, у власність територіальних громад. Громади отримали можливість надавати землі сільськогосподарського призначення в оренду на земельних торгах, що зробило процес розпорядження землями прозорим і забезпечило зростання надходжень до місцевих бюджетів.

Що заважає просуванню реформи в регіоні?

– Що стосується Донецької області, то зараз в окупації перебуває 2/3 її території, а отже і більша частина сільськогосподарських земель. Наразі загострення ситуації на лінії фронту в Донецькій області ускладнює або унеможливлює аграріям планування своєї діяльності. Внаслідок цього деякі з них вимушені зупинити діяльність та евакуюватися на більш безпечні території країни.

Просування ворога на лінії фронту, будівництво військових інженерних і фортифікаційних споруд на сільськогосподарських землях, а також забруднення значних площ цих земель вибухонебезпечними речовинами, унеможливлюють їх використання в аграрному виробництві. Це перешкоджає діяльності аграріїв у зонах активних та можливих бойових дій.

– Як змінилась площа засіяних земель від початку повномасштабного вторгнення?

– У 2023-2024 роках через активні бойові дії та тимчасову окупацією частини території області значно зменшилися посівні площі сільгоспкультур у порівнянні з показниками 2021 року. Так, посівна площа під урожай 2024 року складає лише 310 тис. га, або 30% до рівня 2021 року.

– Чи є можливість релокувати аграрний бізнес у більш безпечні регіони? Є такі приклади?

– Так, можливість є. Наприклад, з ціллю збереження поголів’я тварин та птиці з високим генетичним потенціалом, вони були вивезені в більш безпечні регіони України, такі як Київська, Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Дніпропетровська та Харківська області. Із 16 сільгосппідприємств було релоковано 9 підприємств, а 7 підприємств реалізували своє поголів’я великої рогатої худоби.

Із 9 релокованих підприємств галузі тваринництва продовжує працювати в орендованих приміщеннях одне фермерське господарство галузі птахівництва, яке утримує 440 тис. голів птиці. За 9 місяців цього року валове виробництво яєць склало 83 млн. штук. Решта підприємств припинила свою діяльність.

Також, бджолярі Донеччини вивезли пасіки в більш безпечні регіони країни – це Київська, Дніпропетровська, Черкаська, Кіровоградська, Харківська області та продовжують займатися виробництвом меду.

В галузі харчової і переробної промисловості релоковано з території області 6 підприємств.

Внаслідок бойових дій припинили діяльність в Донецькій області такі великі підприємства, як ПрАТ «Український Бекон» (виробничі потужності релоковані до Житомирської області), ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» (виробничі потужності релоковані до Полтавської області), ТОВ «Сіверський хлібзавод», ПрАТ «Торецький хлібокомбінат», ТОВ «Чайка» (виробничі потужності релоковані до Львівської області). Потужності чотирьох останніх підприємств пошкоджені або зруйновані.

– Чому аграрії ризикують та залишаються працювати?

– Здебільшого через відсутність можливості вирощувати продукцію рослинництва в інших регіонах. Адже, в інших областях важко знайти вільні земельні ділянки достатньої площі, які не обробляються та які б дозволили налагодити економічно привабливе виробництво. А також необхідну кількість місць та приміщень для розміщення сільгосптехніки, виробничого обладнання, сільгосптварин та птиці.

Агропідприємства продовжують працювати, поки є така можливість і дозволяє безпекова складова, щоб зберегти свій бізнес та запобігти фінансовим збиткам через припинення виробничої діяльності, сподіваючись на припинення бойових дій та нашу перемогу.

Хочу зазначити, що аграрії області, які працюють на території можливих бойових дій, не звільнені від плати за землю та податку на нерухоме майно. Вони виконують зобов’язання по виплатам орендної плати власникам земельних ділянок за користування землею. Попри всі негаразди аграрії Донеччини забезпечують продовольчу безпеку та продовжують виробляти якісну продукцію.

Олена Єрмоленко, для "ОстроВа"

Фото Донецька ОГА