Наприкінці січня вийшло розслідування, що Міноборони України закуповує продовольство для військовослужбовців за завищеними цінами (яйця по 17 грн за штуку). І хоча у самому відомстві спростували звинувачення, там почалися кадрові чищення. Зокрема, було звільнено кількох заступників міністра та директора департаменту закупівель. Крім того, Національне антикорупційне бюро розпочало кримінальне провадження про можливі зловживання при закупівлі продуктів харчування. Якогось моменту стало питання про відставку міністра оборони Олексія Резнікова, про що активно писали ЗМІ та деякі нардепи . "Уся ця історія з відставкою міністра оборони Олексія Резнікова виглядала як підстава для народних депутатів. Спочатку нас запевнили, що звільнення буде, а потім нас виставили дурнями", - розповів співрозмовник "ОстроВа" в монобільшості. І хоча на сьогоднішній день скандал з відставкою міністра оборони України зійшов нанівець, а Олексій Резніков зберіг свою посаду, кампанію з його звільнення буде продовжено в непублічній площині - стверджують співрозмовники "ОстроВа" в "Слузі народу". Щоправда, це не означає, це вона закінчиться успішно, – додають вони. "ОстроВ" постарався з'ясувати, чи справді готувалася відставка міністра оборони у розпал війни і до чого тут конфлікт між Офісом президента та народними депутатами від монобільшості. Відставка Резнікова Незважаючи на суттєве оновлення керівництва Міністерства оборони, у соціальних мережах почали активно поширюватися чутки про можливу відставку міністра Олексія Резнікова. Причому дуже високопоставленими спікерами. За інформацією "ОстроВа", таке рішення справді готувалося. І його ініціатором був президент Володимир Зеленський . "Це не особисте. Зеленський задоволений роботою Резнікова, він добре комунікує зі своїми західними колегами. Особливо теплі відносини у нього склалися з главою Пентагону, він добре розуміється на темі поставок озброєння, тому з погляду його професійної діяльності немає резону змінювати. Але виник корупційний скандал і не реагувати нього було не можна. До того ж були побоювання, що західні партнери почнуть ставити питання про можливу корупцію, і на тлі поставок озброєння та іншої допомоги, зокрема фінансової, це могло зіграти проти України. Тому дуже швидко було прийняте емоційне рішення, яке і пішло "гуляти", - розповів співрозмовник в оточенні президента. За його словами, рішення було ухвалено дуже швидко і без консультацій з Олексієм Резніковим. Далі Офіс президента мав дві проблеми: хто очолить міністерство оборони і куди призначити Резнікова, щоб він залишався в команді. "І друге питання було важливіше за перше. Зараз не так багато ефективних менеджерів у команді у президента, та ще й з таким резюме. Розглядалося кілька варіантів: від переведення в інше міністерство до посади в Офісі президента. Але сумнівів не викликало ні в кого , що Резніков має залишитися в команді", - зазначив співрозмовник. Щоправда, за деякою інформацією, у Резнікова знову не запитали про те, де він хотів би продовжувати роботу. Коли інформація просочилася і дійшла до самого міністра оборони, почали з'являтися повідомлення про те, що він нібито відмовив Офісу президента очолити міністерство з питань стратегічних галузей промисловості . Пізніше Резніков прокоментував це так: "Я можу прокоментувати, що це для мене є новиною. Зі мною жодної розмови про Міністерство з питань стратегічної промисловості не відбувалося з президентом України". "Якщо раптом мені така пропозиція надійшла б від президента України чи прем'єр-міністра, то я відмовився б від неї , бо я не маю експертизи, яка б дозволяла мені якісно бути міністром Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. Тому я думаю, що це помилка". І міністр не збрехав, бо пропозиція очолити Мінстратегпром обговорювалася в Офісі президента, але її так і не було доведено до Резнікова. "Інформацію злили, і Резніков цим скористався. Він гарно відмовився від того, що йому навіть не пропонували. У цьому випадку цей піар зіграв йому на руку", - зазначив один із нардепів від монобільшості. Водночас з'явилася інформація про те, що Олексія Резнікова можуть призначити міністром юстиції . Подібне рішення також обговорювалося в Офісі президента, але, за інформацією "ОстроВа", остаточно так і не було ухвалено. "Найближче схилялися до роботи в Офісі президента, але зіткнулися з питанням, як пояснити суспільству, що звільненого у зв'язку з корупційним скандалом міністра перевели на важливішу посаду. Та й у принципі всі ці переводи Резнікова на нову посаду впиралися в корупційний шлейф у Міноборони. Тому на якийсь час було прийнято рішення пригальмувати і подивитися, як ситуація розвиватиметься далі", - відзначило джерело в команді президента. Втрутилася "Слуга народу" Але ситуація пішла трохи не за планом. На 5 лютого було скликано засідання "Слуги народу", на якому голова фракції Давид Арахамія заявив, що ухвалено рішення про звільнення міністра оборони Олексія Резнікова, а на його місце буде призначено начальника Головного управління розвідки Кирила Буданова. "Питання тоді було поставлене рубом: рішення ухвалене президентом, оскарженню та обговоренню не підлягає. Це викликало невелику хвилю обурення, деякі депутати сказали, що не можуть підтримати відставку такого важливого міністра без будь-якого нормального обґрунтування. Не всім сподобалася, що рішення було спущене зверху без консультацій та пояснень.Тоді стало зрозуміло, що голосів на таку заміну може просто не вистачити", - згадує зустріч нардеп від "Слуги народу". За інформацією "ОстроВа", Арахамію ніхто не уповноважував робити такі заяви навіть усередині фракції. Це була його ініціатива щодо педалювання відставки Резнікова . Наступного дня, коли мало відбутися голосування, несподівано для всіх рішення про кадрові зміни до Міноборони було "призупинене". "Кадрові зміни у сфері оборони протягом цього тижня не відбудуться", – сухо повідомив Давид Арахамія. Як пізніше пояснила нардеп від "Слуги народу" Мар'яна Безугла, таке рішення пов'язане "з ризиками для системи перед Рамштайном та можливим наступом". Але все виявилося набагато банальнішим. За інформацією "Острова", Олексій Резніков зустрівся тет-а-тет з президентом Володимиром Зеленським, після чого було ухвалено рішення відкласти питання відставки на невизначений час . Більше того, було надано негласну вказівку не коментувати це питання і вдавати, що жодна відставка не планувалася. "Про що вони говорили і які були аргументи, одному богу відомо, але наскільки можна судити від моїх колег, зустріч пройшла дуже добре, була відверта розмова. До того ж, за непідтвердженими даними, Резніков дав зрозуміти, що у разі звільнення не погодиться на нову посаду. Було також ухвалено компромісне рішення про нових заступників міністра оборони, яких запропонує Банкова", - зазначило джерело у команді президента. У результаті Кабмін призначив заступниками міністра оборони генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, колишнього депутата та екс-посла України в Канаді Андрія Шевченка та волонтера та журналіста Віталія Дейнегу . Крім того, Резніков анонсував створення громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони з середи активістів-антикорупціонерів. Варто також зазначити, що Кирило Буданов, якому президент особисто запропонував очолити Міноборони, виявився не в захваті від такої перспективи. Тому, за словами кількох співрозмовників "ОстроВа", він також приклав руку, щоб Олексій Резніков залишився на своїй посаді. "Буданов не міг відмовити Зеленському, у них надто хороші стосунки. У нас навіть жартують, що він може стати його наступником. Але Кирило любить свою роботу, він на своєму місці, він горить справою, йому точно зараз не хочеться йти до Міноборони перекладати папери і рахувати, скільки коштують яйця. Подейкують, що він особисто переконував Зеленського хоча б на якийсь час залишити Олексія Резнікова, і це спрацювало ”, - розповів нашому виданню один з нардепів на умовах анонімності. Крім того, згідно з українським законодавством, посаду міністра оборони може обійняти лише цивільний, а Буданов – чинний генерал-майор. Виходом із цієї колізії могло б стати звільнення голови ГУР з військової служби чи зміна законодавства, але нічого з цього так і не було зроблено. Коли скандал трохи вщух, Кирило Буданов прокоментував чутки про своє можливе призначення міністром оборони. "Давайте так: виходячи з посади, на якій я перебуваю, зі зрозумілих причин не можу коментувати ті питання, які я обговорюю з тими чи іншими державними функціонерами і насамперед із першою особою держави", - відповів він на запитання, чи пропонував йому президент піти працювати до Міністерства оборони. Вже пізніше Володимир Зеленський поставив крапку щодо цього питання. "Якби я таку заміну планував, то ми робили б кроки згідно з українським законодавством", - заявив глава держави на прес-конференції 24 лютого. Несподіваний розвиток Здавалося б, питання з відставкою Олексія Резнікова знято з порядку денного, але 28 лютого з'явилася новина, що "слугу народу " Мар'яну Безуглу хочуть виключити з Комітету нацбезпеки та оборони. Відповідний проект постанови подав її колега у фракції Федір Вениславський. За його словами, Безугла надала колегам по комітету "свідомо недостовірну інформацію, яка сама по собі містить ознаки кримінального злочину". Йдеться про законопроект №4210. За інформацією Вениславського, 16 лютого 2023 року при розгляді у другому читанні проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань національної безпеки і оборони № 4210 Безугла надала колегам свідомо недостовірну інформацію про попереднє узгодження нею особисто редакції підготовленого до другого читання тексту законопроекту з Головним управліннмя розвідки Міністерства оборони. Водночас, як каже лист начальника ГУР МО Кирила Буданова від 22.02.2023 року на ім'я голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завітневича, ГУР МО не підтримує даний законопроект. Таким чином, йдеться в обґрунтуванні, нардеп Безугла свідомо обдурила народних депутатів шляхом надання їм свідомо недостовірної інформації, яка сама по собі містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 351 Кримінального Кодексу України. Який же зв'язок між цією подією та можливою заміною Резнікова на Буданова? Справа в тому, що за кілька днів до цього в одному зі своїх інтерв'ю Мар'яна Безугла розповідала, що до другого читання до законопроекту 4210 може бути внесено виправлення, згідно з яким міністра оборони зможуть призначати з числа військовослужбовців (тільки під час дії воєнного стану). "Ми обговорили відразу, що може бути правка про призначення (військового міністром оборони - ред.) в умовах військового стану, тобто в умовах того повномасштабного вторгнення, тієї війни, що ми маємо зараз. І ті законодавчі зміни, які ми підготували, вони є, вони опрацьовані у рамках великого законопроекту 4210", - заявила вона. Співрозмовник "ОстроВа" у монобільшості стверджує, що є зв'язок між ініціативою виключення Мар'яни Безуглої із Комітету нацбезпеки та оборони та її активною діяльністю із заміни Резнікова на посаді міністра оборони. "Давайте повернемося до самого початку, коли Давид Арахамія озвучив на фракції рішення про заміну Резнікова на Буданова. Тоді його дуже активно підтримувала Мар'яна Безугла, я навіть сказав би надто. І вона одна з перших натякала на цю заміну в соцмережах. І зараз Офіс президента хоче показати, що так чинити не варто", - зазначило джерело. До речі, народний депутат від "Слуги народу" Олег Дунда після новини про те, що Резнікова не планують звільняти, заявив, що це більше виглядало як особиста позиція Арахамії та Безуглої . "Це більше виглядає як особиста позиція пана Арахамії та пані Безуглої (відставка Резнікова – ред). Тому що міністр оборони, тим більше у воєнний час, коли міністр оборони є ключовою фігурою для України, це прерогатива президента. І будь-які зміни там мають відбуватися лише за поданням президента, його персональною аргументацією та його пропозицією" , - сказав він "Суспільному " 7 лютого. Сама Мар'яна Безугла припустила, що спроба її звільнити може бути пов'язана з її боротьбою проти знаходження нардепа від екс-ОПЗЖ Сергія Льовочкіна в оборонному комітеті Верховної Ради. Але співрозмовник "ОстроВа" в монобільшості назвав це "невдалою спробою прикритися боротьбою з проросійськими силами". "Кому той Льовочкін потрібен? Він і так майже не з'являється в парламенті, до держтаємниці не допущено, кому є сенс насильно тримати його в комітеті? Тут все ясно і зрозуміло, лобіювала звільнення Резнікова і призначення Буданова за спиною Офісу президента - отримуй відповідь" – зазначив він. Що ж до можливого виключення Мар'яни Безуглої з комітету з оборони, то співрозмовник у "Слузі народу" вважає це безперспективною витівкою. "Важливим є сам факт, що таке з'явилося публічно. Це сигнал, не розправа", - сказав він. У будь-якому випадку відзначимо важливі моменти: 1) Офіс президента, за нашими даними, справді планував відставку Олексія Резнікова з посади міністра оборони та переведення його на іншу посаду. 2) Олексій Резніков на тлі чуток про свою відставку заочно відмовився від нової посади та висловив бажання залишитися міністром оборони. 3) Керівництво фракції "Слуга народу" в особі Давида Арахамії та Мар'яни Безуглої винесли плани Банкової у публічне поле, заявивши, що на місце Резнікова претендує голова ГУР Кирило Буданов. 4) Кирило Буданов не був у захваті від перспективи стати міністром оборони. 5) Олексій Резніков залишається на своїй посаді, але з новими заступниками від Офісу президента та антикорупційним наглядом. "Внутрішньополітична комунікація з питання заміни Резнікова показала свою неспроможність. Вся справа в тому, що рішення приймалися у вузькому колі і без відома основних "героїв". Та ще й напередодні чергового "Рамштайну" та настання російських військ. Хтось щось сказав " "Хтось це почув і поніс у народ, але зараз не час для політичних ігор. Слава богу, що в результаті це все зрозуміли. Шкода тільки одне: Резникову, швидше за все, недовго залишилося бути міністром оборони. Коли такий скандал розуміється і виходить " у публічну площину, це говорить про невідворотність рішення, нехай і з відстрочкою", - наголосив співрозмовник у монобільшості. Однак, варто зауважити, навіть ця ситуація зі спробою заміни міністра показала, що прогнози депутатів базуються на традиційній політиці, а у воєнний час часто спрацьовують нетрадиційні механізми вирішення питань.
