Офіційний обмінний курс в найближчій перспективі залишиться "на прив'язі" у Нацбанку. За словами заступника голови правління Національного банку України Юрія Гелетія, знову відпускати гривню "у вільне плавання" поки що немає можливості. Але навіть за умов фіксованого офіційного курсу загроза подальшої девальвації надзвичайно висока. З причин, про які поговоримо нижче. Приманка від Нацбанку НБУ запровадив фіксований обмінний курс 24 лютого, у перший день повномасштабного російського вторгнення. На рівні 29,25 грн /$. Логіка тут проста і зрозуміла: вберегти гривню від обвалу на тлі валютної паніки, що виникла. Проте, вже 21 липня Нацбанк опустив планку до 36,5686 грн /$. Рішення було вимушеним, але знову ж таки логічним. Щомісяця друкувати Кабміну десятки мільярдів незабезпеченої економічними ресурсами гривні (для аврального покриття військових витрат) та утримувати валютний курс на довоєнному рівні – неможливо! Від слова "зовсім". Спочатку комерційний курс перевищував офіційний більш як на 10%. Проте з 21 травня Нацбанк зняв це обмеження. І на початку листопада долари в банках продавалися по 40 грн. (у вересні було відзначено історичний мінімум 45 грн /$). Повертати банківський курс до коридору 10% регулятор не має наміру. Про це заявив Ю.Гелетій на брифінгу 21 жовтня. Тоді ж представник НБУ повідомив про відсутність умов для повернення до "плаваючого" офіційного курсу. За його словами, необхідне зменшення попиту на валюту з боку банків. Нині цей попит просто величезний. Наприклад, лише з 17 по 24 жовтня НБУ продав на міжбанківському ринку $576,37 млн. Це дуже багато. "Для переходу до плаваючого курсу чистий продаж валюти Нацбанком має бути меншим", - підкреслив заступник голови НБУ. У довоєнний період Нацбанк місяцями взагалі не продавав валюти зі своїх резервів. А якщо й робив це, то сума тижневих інтервенцій не перевищувала $100 млн. Щоправда, у жовтні НБУ вдалося дещо знизити обсяг валютних вливань на ринок: до $2,08 млрд. порівняно з $2,75 млрд. у вересні. Проте з початку року витратити на ці цілі склали астрономічну (для України) суму: $23,52 млрд. Але оскільки комерційний курс може сильно відрізнятися від офіційного, його фіксація, по суті, не така важлива для клієнтів в обмінних пунктах. Тут інтерес представляє ініціатива Нацбанку щодо продажу валюти населенню за офіційним курсом. Про неї було оголошено того ж дня, 21 жовтня. Отже, громадяни отримали можливість купувати у банків долари по 36,5686 грн /$, причому на будь-яку суму без обмежень. Але покласти куплені долари в кишеню чи під матрац не вдасться. Необхідна умова для такого продажу: куплену валюту треба одразу розмістити на депозит у банку. А коли термін його дії закінчиться – доведеться знову обміняти ці долари на гривню. Знову ж таки за офіційним курсом. У поясненні Нацбанку наголошується, що такий інструмент дозволить громадянам захистити свої заощадження гривні від ризику курсових коливань. Але це не правда. Як зазначав раніше " ОстроВ ", від курсових коливань (читай: від знецінення гривні по відношенню до твердих валют) гривневі заощадження можна (і потрібно) захистити, просто поклавши їх на валютний депозит. Купивши при цьому долари за комерційним курсом. Тоді, після завершення терміну депозиту, людина отримує на руки не ту саму гривню (як у новому інструменті НБУ), а повноцінні долари чи євро. Принаймні поки що пункт про обов'язковий продаж валюти для таких випадків Нацбанк не вводив. В цьому випадку, якщо, припустимо, клієнт у день розміщення на депозит купив долари за поточним курсом 40 грн /$, через півроку, коли він забиратиме цей депозит із банку, курс вже цілком може бути знову 45 грн /$. А то й усі 50 грн /$. Ось це і називається "захист від ризику курсових коливань". У випадку з новим інструментом Нацбанку це не працює! Людина купує валюту по 36,5686 грн /$ при комерційному курсі 40 грн /$, а через півроку вона змушена продати куплені долари знову по 36,5686 грн /$. Коли комерційний курс (припустимо) опуститься до 45 грн /$. Де тут "захист"? Але, можливо, і Нацбанк за півроку опустить офіційний курс ще нижче: наприклад, до 40 грн /$. Тоді справді захист від девальвації спрацьовує. Тільки вона буде слабкою. У будь-якому випадку комерційний курс виявиться ще нижчим. А вартість товарів та послуг (читай: ціни у магазинах) прив'язується саме до комерційного курсу. Тому з новим інструментом НБУ захист від ризику курсових коливань слабший, ніж просто скористатися класичним валютним депозитом. І знов-таки, він матиме місце лише якщо Нацбанк опустить офіційний курс гривні. Але не факт, що він це зробить на момент завершення строку депозитного договору. І ось тут виникає питання, дуже важливе для фінансового планування. Коли та на скільки? У тому, що Нацбанку доведеться знов опускати офіційний курс гривні, сумнівів практично немає. Наприкінці жовтня регулятор опублікував прогноз найважливіших фінансово-економічних показників у разі затягування повномасштабної війни. Отже, якщо вона триватиме до середини 2024 р., золотовалютні резерви НБУ зменшаться до $12,7 млрд (на 1 листопада ц.р. було $23,93 млрд). Це означає, що підтримувати комерційний курс гривні за рахунок продажу валюти зі своїх запасів Нацбанк довго не зможе. Що й відкриває прірву для подальшого падіння гривні. Відповідно, і офіційний курс доведеться послаблювати. Але відповіді на питання, винесене у підзаголовок, немає. Так само, як у математиці немає рішення для системи, де невідомих більше, ніж рівнянь. З українською економікою та сама ситуація. Нині головною проблемою державних фінансів є гостра нестача грошей. Тобто, дефіцит держбюджету через величезні військові витрати. Покривається він за рахунок міжнародної фінансової допомоги (хоча називати кредити допомогою не зовсім коректно: яка ж це допомога, якщо гроші потім треба повертати, та ще й із відсотками). Але навіть із такою "допомогою" все не дуже добре. За словами голови Мінфіну Сергія Марченка, "зобов'язання партнерів та реально виділені Україні кошти сильно відрізняються" . З початку війни щомісячну потребу держбюджету у зовнішньому фінансуванні Мінфін оцінює у $5 млрд. Отримано було набагато менше. Даних за жовтень Мінфін не наводить. Однак із повідомлення Державної казначейської служби стало відомо, що у жовтні дефіцит держбюджету (читай: брак грошей на фінансування державних видатків) подвоївся порівняно з попереднім місяцем: з 74,9 млрд грн. до 143,4 млрд. грн. Це рекордний рівень. І це означає, що у жовтні із зовнішнім фінансуванням було зовсім погано – незважаючи на наявність зобов'язань союзників та партнерів України щодо надання такого фінансування. Також це означає, що Нацбанку знову доведеться включати свій "друкарський верстат" на повну потужність - як це вже робилося навесні-літом. І як зазначалося вище, спричинило девальвацію гривні, включаючи зниження офіційного курсу НБУ. Загалом за січень-жовтень регулятор "надрукував" для уряду 340 млрд грн. І очевидно, що з такою динамікою зовнішнього фінансування до кінця року обсяг незабезпечених грошових "вливань" перевищить 400 млрд. грн. Але якщо надійдуть обіцяні Євросоюзом €3 млрд і $7,5 млрд від США, то найгіршого сценарію вдасться уникнути, стверджує С. Марченко. Звідси й невизначеність щодо подальшої курсової динаміки гривні. Коли наша власна економіка, з об'єктивних причин, не працює, все залежить від «якщо»… Віталій Кримов, "ОстроВ"
