Газова капітуляція: як ЄС допоміг путіну

Встановивши верхню межу для біржових котирувань ціни газу в ЄС на рівні $2974/1000 м3, європейці повністю компенсують росії її втрати від зниження фізичних обсягів експорту газк держконцерном "Газпром".

Таким чином, обіцяного офіційним Брюсселем обмеження можливостей путіна фінансувати злочинну війну проти України, за фактом не сталося. Газовий шантаж кремля насправді досяг своєї мети.

Брюссельський реверанс "Газпрому"

Раніше " ОстроВ " зазначав , що надвисокими цінами на газ у Кремлі сподіваються підштовхнути європейських лідерів змусити Україну до укладання миру на умовах Москви.

Також зазначалося, що біржові котирування – інструмент фінансових спекуляцій, а не "дзеркало" газового ринку. Тим не менш, на відносини реальних продавців і покупців газу котирування все ж таки впливають.

Тому Єврокомісія наприкінці листопада запровадила верхнє обмеження для ф'ючерсних контрактів (з постачанням газу за місяць) на голландській газовій біржі TTF – $2974/1000 м3.

Якщо ціна ф'ючерсів перевищуватиме "стелю" більше 2 тижнів – запускається т.зв. "механізм екстреної корекції ринку". Він полягає в забороні укладання угод за цінами вище "стельової".

При цьому має виконуватися ще одна умова: протягом 10 днів котирування європейських газових ф'ючерсів мають бути на $627/1000м3 вищими, ніж на інших регіональних ринках (азіатському, американському).

Встановивши такий високий верхній ліміт для біржових угод з газом (на момент виходу директиви котирування на TTF були $1298/1000м3), єврочиновники підіграли "Газпрому", одному з ключових гравців на європейському ринку.

Оскільки високі котирування дозволяють менеджерам російського держконцерну підвищувати контрактні ціни своїх європейських споживачів. І, відповідно, збільшувати експортний виторг. Частина якого йде на фінансування війни проти України.

Більше того, Єврокомісія зробила важливе застереження. У її повідомленні йдеться, що дія "механізму екстреної корекції" буде зупинена, якщо з'являться ризики невиконання довгострокових контрактів та (відповідно) виникне загроза недостатньої пропозиції.

Іншими словами, якщо газу не вистачатиме, європейці готові купувати його ще дорожче, ніж при котируваннях $2974/1000 м3.

Коментуючи ухвалене рішення, європейські ЗМІ сходяться на думці, що таким чином офіційний Брюссель намагається підстрахуватися та не втратити "Газпром" як одного з головних постачальників .

Цікаво, що сам російський держмонополіст у листопадовому звіті вказує на падіння споживання газу в ЄС за підсумками 11 місяців. п.р. на 50 млрд м3 порівняно з тим самим періодом 2021 р.

А в аналітичній компанії ICIS підрахували, що листопадовий попит у країнах ЄС був на 25% меншим у порівнянні із середнім значенням за останні 5 років. У Німеччині та Італії, двох найбільших країнах-споживачах газу, попит упав на 23 та 21% відповідно. У Франції та Іспанії – на 20%, у Нідерландах – на 34%. Отже, про зростання попиту на євроринку говорити не доводиться.

Водночас експорт "Газпрому" за січень-листопад впав на 76300000000 м3. Тобто, скорочення всіх поставок закордонним покупцям у 1,5 раза перевищує зниження європейського попиту.

І це з урахуванням збільшення прокачування до Китаю (дані від покупця, китайської держкомпанії CNPC, - відсутні, тому тут доводиться вірити "Газпрому" на слово) газопроводом "Сила Сибіру". Чому так вийшло?

По-перше, після лютневого вторгнення рашистів в Україну припинилося постачання ресурсу газопроводом "Ямал – Західна Європа", що проходить через Білорусь. Щодо компаній-операторів цієї "труби" було запроваджено європейські санкції.

По-друге, російський газ у ЄС перестав надходити газопроводом "Північний потік-1". Спочатку – через все ті ж санкції, що зупинили ремонт обладнання, який відбувається в Канаді. Потім у результаті вересневої диверсії обидві нитки газопроводу було підірвано. Відповідальність за інцидент ніхто на себе не взяв, встановити винних данській поліції не вдалося.

Проте в "Газпрому" була і залишається можливість збільшити газовий транзит до ЄС через Україну. Однак він цього не робить.

У сухому залишку маємо таке. На тлі зменшення російських поставок до ЄС злетіли не лише біржові газові котирування, а й контрактні ціни. Це дозволило "Газпрому" з лишком перекрити втрати від зниження експорту у натуральному вираженні.

Так, за підсумками I півріччя концерн звітував про рекордний прибуток, 2,5 трлн руб. Це у 2,6 рази більше, ніж за той же період 2021 р. Незважаючи на падіння обсягу закордонних поставок ( на 44,5% за січень–листопад).

Як би чого не вийшло…

В історії з газовою капітуляцією ЄС перед путіним є дуже важливий нюанс. Як відомо, на капітуляцію йде одна із воюючих сторін за повної відсутності можливостей продовжувати війну. Тоді вона змушена погоджуватися на всі умови іншої сторони, тобто, переможця.

Нюанс полягає в тому, що газову війну кремлю європейці не програли. Як зазначалося вище, вони за рахунок переходу на ресурсозберігаючі технології та відновлювані джерела енергії скоротили споживання газу в п.р. на 50 млрд. м3.

Крім того, у європейській енергостратегії зроблено "великий розворот" від трубопровідного газу до танкерного. За січень-жовтень імпорт у ЄС зрідженого природного газу (ЗПГ, що транспортується морем у спеціальних суднах танкерного типу) зріс на 70%, до 111 млрд м3.

Весь експорт "Газпрому" за січень-жовтень (включаючи не лише ЄС, а й Китай із Туреччиною) був 91,2 млрд м3. Тобто, з початку року та до моменту старту чергового опалювального сезону постачання ЗПГ до ЄС перевищили трубопровідний імпорт .

Російський концерн "Новатек" також експортує ЗПГ до ЄС. Але вся "фішка" в тому, що в цьому сегменті росіяни присутні на європейському газовому ринку набагато скромніше, ніж у трубопровідному сегменті.

Основними гравцями у сегменті ЗПГ є американські компанії. І нестачі з цим ресурсом немає. Навпаки, заступник міністра енергетики України Ярослав Демченков наприкінці жовтня відзначав надлишок пропозиції.

За його словами, навколо європейських портів вишикувалися цілі черги ЗПГ танкерів, яким просто нікуди розвантажити газ, оскільки європейські підземні сховища вже на той момент були заповнені майже на 100% .

Отже, європейці завчасно та за повною програмою запаслися газом перед настанням зими. Вони фактично "зіскочили" з російської газової "голки " за рахунок збільшення імпорту ЗПГ, переважно американського та близькосхідного.

Тобто, коли 3 вересня єврокомісар з економіки Паоло Джентілоне заявив, що ЄС готовий до повного припинення постачання газу з Росії – він не блефував і не лукавив.

Чому ж тоді наприкінці листопада Єврокомісія все ж таки зробила реверанс у бік росії, встановивши верхню межу біржових котирувань щодо газу на такому захмарному (і комфортному для "Газпрому ") рівні?

Щоб відповісти на це питання, потрібно просто знати європейський менталітет. У ЄС живуть люди, які найбільше не люблять усіляких несподіванок. Спокійне розмірене життя там основна цінність. За яку вони готові платити будь-яку ціну.

У цьому контексті і слід розглядати рішення офіційного Брюсселя. Там про всяк випадок перестрахувалися, як у класика, головний герой якого любив повторювати: " хоч би чого вийшло " .

За високих європейських цін на газ шанси путінського режиму продовжити своє існування безумовно зростають. Однак впадати в песимізм все ж таки не варто.

На початку грудня на світовому ринку запрацювало обмеження цін на російську нафту на рівні $60/барель, запроваджене з ініціативи США. До угоди приєдналися країни G 7, Австралія та Євросоюз.

Уряди країн-учасниць коаліції заборонили своїм страховим компаніям та банкам забезпечувати танкерне транспортування російської нафти – якщо покупці платять за неї $60/бар і більше.

Якщо цей механізм покаже свою ефективність, у 2023 р. можна сподіватися на розширення його дії на трубопровідну російську нафту та на російський газ, ЗПГ та/або трубопровідний.

Віталій Кримов, "ОстроВ"