Економічні підсумки-2024: і це минеться…

Українській економіці 2024 року вдалося повторити минулорічне досягнення – утриматись від колапсу. На щось більше було складно розраховувати, повномасштабна війна з РФ триває вже майже три роки.

Рано чи пізно вона все одно закінчиться. І тоді, за умови грамотної регуляторної політики влади, можна очікувати на економічний ривок. Поки що ж доводиться задовольнятися тим, що є. І дякувати, що не гірше. Адже це вельми могло бути.

Статистика знає не все

На перший погляд ключові показники економічної статистики налаштовують на оптимізм. За січень-вересень 2024 р. (підсумкові дані за цей рік з'являться наприкінці І кв. 2025 р.) валовий внутрішній продукт (ВВП) України збільшився на 4,5%, за даними Мінекономіки.

Це дуже суттєвий приріст – зважаючи на те, що Міжнародний валютний фонд спочатку передбачав падіння ВВП для України у 2024 р. на 2,5-3,5%, а у липні скоригував прогноз до "-1,7%". І для такого похмурого сценарію були всі підстави. Однак.

Приріст отримано не за рахунок реального зростання економіки. Його "накрутили" нарощуванням державних військових витрат. Плюс низька статистична база порівняння, ефект якої "ОстроВ" розглядав раніше.

Після обвалу ВВП на 29,1% (тобто на третину) у 2022 р. вийти "на папері" на "+5,3%" у 2023 р. та "+4,5%" у ц.р. – не так уже й складно. Але навіть незважаючи на колосальну військову складову (понад половину від усіх витрат держбюджету) цього року приріст суттєво сповільнився.

Аналогічно і зі збільшенням експорту до $34,6 млрд за січень-жовтень проти $29,827 млрд за той же період 2023 р., коли падіння склало 19%.

Так, відновилися експортні відвантаження через чорноморські порти, які раніше були заблоковані рашистами. Так, припинено блокаду вантажних автоперевезень на західному кордоні польськими та словацькими "друзями" України. Звідси й приріст.

Але це не означає, що українська економіка реально виходить із кризи. До цього ще далеко. Що підтверджується підсумками роботи промисловості, ключової галузі економіки.

У січні-червні (ці дані Держстат публікує із значною затримкою у зв'язку з військовим становищем у країні) промвиробництво скоротилося на 13,8% у річному порівнянні.

Цілком очевидно, що економічне зростання та падіння промисловості – речі несумісні. І, як говорилося вище, це означає одне: збільшення ВВП у ц.р. пов'язано лише з величезними військовими витратами.

Так само не стикуються одночасне зниження промвиробництва та безробіття – до 14,2% від загальної кількості працездатних до кінця року (оцінки Національного банку України, НБУ) проти 19% у 2023 р.

Ще у липні НБУ давав найгірший прогноз – 16,2%. Але знову ж таки, чи це поліпшення? Ні. Просто самих працездатних лишилося менше. Як з природних причин (якщо говорити про пенсіонерів), так і з об'єктивних (маються на увазі біженці та ухилянти, що залишили країну).

На масовий відтік населення у ц.р. знову-таки вказують дані промвиробництва з окремих галузей. Вони різноспрямовані.

Якщо в металургії, деревообробці, залізорудній та коксохімічній промисловості ми бачимо досить непоганий приріст, то в харчопромі та легпромі – серйозне падіння.

При цьому треба враховувати, що перші галузі (які на підйомі) експортно орієнтовані, а другі працюють на внутрішній ринок. Погіршення їх показників пов'язане із зменшенням попиту.

Зрозуміло, що українці не стали менше їсти та не перестали купувати одяг та взуття. Просто їх самих у країні стало значно менше.

Ще одне підтвердження цієї тези – статистика імпорту свинини. За січень-жовтень він упав у 5,5 рази до минулорічного: до 2,1 тис. т, за даними Держмитслужби. В Асоціації свинарів України зазначають, що таким чином за підсумками року буде встановлено антирекорд.

Раніше найнижчий показник імпорту свинини датувався у 2018 р. – 5,2 тис. т. Порівняно з ним падіння у 2024 р. – приблизно в 2 рази. І знову ж таки, не тому, що українці стали менше їсти. Або масово перейшли на вегетаріанське харчування.

Закордон допоміг

У номінації "Подія року" 1 місце поза конкуренцією займає реструктуризація комерційного держборгу України на $23,4 млрд. Цього разу офіційному Києву вдалося отримати набагато вигідніші умови, ніж за першої реструктуризації 2015 р.

За даними прем'єра Д.Шмигаля, внаслідок нинішніх домовленостей вдасться заощадити на платежах за держборгом $11,4 млрд у 2025-2028 рр., а всього до 2033 р. – $22,75 млрд. Це дуже суттєво: якщо врахувати, що весь зовнішній держборг на 1 жовтня становив $155,6 млрд.

На 2 місце можна поставити поновлення "великої приватизації". У жовтні новим власником "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" стала азербайджанська група NEQSOL Н.Гасанова.

Раніше він уже відзначився значними угодами в Україні: у 2019 р. купив оператора мобільного зв'язку Vodafone Україна за $848 млн, а 2022 р. (до початку війни) – об'єднання "Івано-Франківськцемент" (за експертними оцінками, за $300-400 млн).

На цьому фоні сума, яку NEQSOL заплатив за ОГХК, що включає Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (Житомирська обл.) – більш ніж скромна, м'яко кажучи.

На перший погляд виглядає так, що держава просто подарувала Н.Гасанову цю компанію, яка входить до топ-10 світових виробників титанової сировини.

Але, як раніше зазначав "ОстроВ", так уже сталося (зусиллями високопоставлених українських корупціонерів), що зараз ОГХК – "токсичний" актив, одні борги із зарплати налічували 2,71 млрд грн.

Цілком очевидно, що за такого, з дозволу сказати, державного "менеджменту", ситуація на підприємствах ОГХК могла й надалі лише погіршуватися.

Тому насправді можна лише поаплодувати азербайджанському бізнесменові, який зважився на ризиковану інвестицію. І сподіватися, що за нього компанія отримає "друге життя".

Залишається додати, що покупця на ОГХК Фонд держмайна України шукав з 2017 р. І весь цей час черги з бажаючих не спостерігалося (з вищезазначеної причини). А сама "велика приватизація" була на паузі з 2020 р. Тож значущість угоди не можна недооцінювати.

Чим ще запам'ятався рік, що минає? Напруженою ситуацією із закордонною фіндопомогою. На неї в умовах війни припадає приблизно половина всіх надходжень до держбюджету.

У результаті вийшло навіть краще, ніж очікувалося. За підрахунками Нацбанку, за 2024 р. Україна отримає $41,5 млрд замість $38,4 млрд, які прогнозувалися на початку року.

 Особливо варто виділити перерахування Євросоюзом 1,4 млрд євро наприкінці серпня. Це відсоткові доходи від російських держоблігацій зовнішньої позики, "заморожених" у європейських депозитаріях ще 2022 р. у зв'язку із нападом РФ на Україну.

Передачу цих активів Україні європейські та американські політики "мусолили" майже 2 роки. Ще приблизно півроку пішло на "утрясання" супутніх юридичних та технічних питань. І ось нарешті-то "крига скресла".

Незважаючи на це, для збереження бюджетної стабільності влада все ж таки пішла на рекордне підвищення податків у країні з 1 жовтня. Зокрема, ставка військового збору зросла з 1% до 5%, зросли земельний податок для сільгоспвиробників, мінімальні ціни на алкоголь тощо.

Все це сталося всупереч зробленій роком раніше заяві Д.Шмигаля про те, що до кінця війни податки не підвищуватимуться. Тому обтяження податкового пресу для громадян та економіки теж лідирує як "Подія року". Тільки зі знаком "мінус".

Ну а серед досягнень-2024 треба виділити хороший урожай, отриманий не просто в умовах війни та масової мобілізації, але ще й за рекордної літньої посухи – 47,9 млн т зернових та зернобобових, олійних – 18,8 млн т, цукрових буряків – понад 10 млн т.

Сюди ж хотілося зарахувати розблокування вантажних автоперевезень на західному кордоні: на вирішення цієї проблеми знадобилося півроку. Польські та словацькі фермери періодично перешкоджали в'їзду українських фур із жовтня 2023 р. до березня 2024 р. Але...

Наприкінці листопада поляки знову заблокували пункти пропуску вантажного автотранспорту з українського боку. Цікаво, що протест виник через невиконання польським урядом обіцянки зберегти рівень сільськогосподарського податку у 2024 році на рівні 2023 року.

Плюс занепокоєння підписанням ЄС угоди про вільну торгівлю з низкою південноамериканських країн (Бразилія, Аргентина, Парагвай та Уругвай). Ні перша, ні друга причина не мають відношення до України. Проте... Ситуація, як то кажуть, повернулася на круги своя.

І, нарешті, курсова стабільність гривні до долара та євро. Вона зараз вартує особливо дорого. Причому буквально. Тільки за січень-жовтень зі своїх золотовалютних резервів (ЗВР) Нацбанк витратив на це $26,806 в еквіваленті шляхом продажу на міжбанківському ринку.

Втім, до кінця року НБУ підійшов із дуже пристойним запасом із ЗВР, $36,58 млрд. Насамперед завдяки новим кредитам від Міжнародного валютного фонду. Отже, є привід для дуже обережного оптимізму наступного року.