Діти, постраждалі від війни: хто має право на цей статус та які він дає пільги

На законодавчому рівні питання статусу дитини, яка постраждала внаслідок війни, регулюється Законом України "Про охорону дитинства" та постановою Кабміну № 268 про порядок надання відповідного статусу.

За словами правозахисниці Української Гельсінської спілки з прав людини Наталії Єсіної, статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, може бути наданий будь-якій дитині, яка зараз проживає в Україні.

"Я вважаю, що зараз дуже важливо говорити з людьми на цю тему та оцінювати в повному масштабі кількість дітей, які постраждали внаслідок військових дій та збройних конфліктів. Право на отримання цього статусу має будь-яка особа до 18 років, яка пережила різні види насильства або отримала будь-яку шкоду під час воєнних дій та збройних конфліктів. Це включає фізичне насильство, сексуальне насильство, а також інші явні наслідки, які дитина переживає. Серед таких наслідків можуть бути поранення, контузія, каліцтво, також до цього відноситься незаконне вивезення за межі України або викрадення. Ще одним аспектом є залучення дітей до участі в організованих збройних формуваннях – коли дітей на окупованих територіях змушують марширувати та вчитися військової справи", – зазначила вона.

Наталія Єсіна пригадала також приклад, коли жінка поїхала до Сіверськодонецька переоформити квартиру разом із 16-річним сином, і зараз їм не дозволяють виїхати з окупованого міста.

"Це також вважається, що вони переживають ті обставини, які дають право на отримання цього статусу", – каже вона.

Окремим видом насильства є психологічне, яке також дає право на отримання статусу дитини, яка постраждала від війни.

Разом з тим правозахисниця звертає увагу, що багато хто вважає статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, тотожним статусу "дитина війни". Це не так.

Дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

"У "дітей війни" інший закон, інші пільги, які включають матеріальні виплати. Деякі громадські організації або журналісти намагаються скоротити цю назву, і коли люди приходять до соціальних працівників або служб у справах дітей, їх просто завертають, не пояснюючи, в чому є різниця. Я раджу використовувати правильну назву і виховувати в людях розуміння своїх прав", – розповіла вона "ОстроВу".

Отже, статус дитини, яка постраждала від війни, може отримати особа до 18-ти років, яка:

- отримала під час воєнних дій поранення, контузію, каліцтво;

- пережила фізичне, сексуальне насильство;

- була жертвою викрадення або незаконного вивезення за межі України;

- залучалась до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

- незаконно утримувалась, у тому числі в полоні;

- зазнала психологічного насильства.

Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі обставини. При цьому під час надання дитині статусу заявником визначається одна обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.

Спробуємо розібратися, як можна отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, і які пільги він надає.

Процедура

Для надання статусу законний представник дитини або сама дитина, якій виповнилося 14 років, або її родичі  (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра) повинні подати до служби у справах дітей заяву про надання статусу, згоду на обробку персональних даних і копії документів.

Необхідні документи:

1) свідоцтво про народження дитини або інший документ, що посвідчує особу дитини;

2) документ, що посвідчує особу заявника;

3) документ, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі, коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, – документ, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;

4) довідка про взяття дитини на облік як ВПО (у разі наявності);

5) паспорт громадянина України, виготовлений у формі книжки (у разі наявності);

6) паспорт громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорт для виїзду за кордон (у разі наявності);

7) витяг з реєстру територіальної громади (у разі наявності).

Зазначимо, що кожен вид пережитих подій відповідно до різних обставин потребує певних окремих документів.

Наприклад, для підтвердження поранення, контузії чи каліцтва подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених МОЗ, із зазначенням діагнозу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я, отриманих у період здійснення воєнних дій, збройних конфліктів.

Якщо дитина зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалась до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, додаються копії:

- заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;

- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;

- висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Якщо дитина зазнала психологічного насильства, спочатку треба отримати висновок оцінки потреб сім'ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб. Правозахисниця Наталія Єсіна підкреслює, що всі діти в Україні, які переживають обстріли, чують вибухи та навчаються під час тривоги в укриттях, зазнають певної шкоди, а тому можуть подаватися на оформлення цього статусу.

"Якщо батьки вважають, що їхня дитина психологічно страждає, вони мають право оформити цей статус. Більше того, моральні та психологічні страждання дитини не потребують доведення. Вони зазначаються зі слів заявника. Я завжди на цьому наполягаю, коли працівники соціальних служб питають, як оцінити цю психологічну шкоду. Батьки часто запитують, як її оцінити, чи треба йти до психолога чи психіатра. Нікуди не треба йти, достатньо того, що мати, батько або особа, яка проживає з дитиною, бачать, що на дитині відгукуються всі ці події навколо. Це також не оспорюється, якщо дитина є внутрішньо переміщеною особою. Вважається, що вона втратила свої соціальні зв'язки через зміну місця проживання", – пояснила вона.

Якщо дитину вивезли за кордон, а потім вона повернулася з родиною, також вважається, що вона отримала психологічну шкоду, оскільки втратила соціально-економічне становище, своїх друзів і так далі.

Крім того, дитина має право на отримання статусу у випадку зникнення безвісті, потрапляння в полон, смерті найближчих рідних, зокрема батьків.

Наталія Єсіна також звертає увагу на те, що треба подавати документи до Служби у справах дітей за місцем проживання або перебування дитини.

"Це важливий момент, оскільки бувають випадки, коли люди думають, що можуть перейти в іншу громаду, де менше черг, і швидше отримати статус. Це не є правильним, адже соціальні служби мають скласти акт оцінки потреб людини за місцем проживання. Якщо родина там не проживає, це ускладнює процес. Люди можуть звертатися, навіть якщо не мають місця реєстрації, але мають підтвердження того, що проживають у даній громаді, наприклад, через навчання дитини в школі або садочку", – сказала вона.

Наталія Єсіна підкреслює, що статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, може надаватись навіть новонародженим малюкам (шкода зазначається зі слав заявника).

Правозахисниця звертає увагу на вплив стресу матері на дитину. Новонароджені дуже чутливі до стану матері, і якщо вона перебуває у постійному стресі через війну, це відбивається на дитині (порушується емоційний зв’язок між матір’ю та дитиною, гормони стресу можуть передаватися дитині через грудне молоко). Крім того, діти навіть із народження здатні реагувати на гучні звуки та хаос навколо, а постійні вибухи, сирени чи крики створюють сенсорне перевантаження, що може викликати підвищену тривожність та проблеми зі сном.

За словами Наталії Єсіної, психологічна шкода не є діагнозом. І це не призведе до наслідків на вступ до ВНЗ, керування транспортними засобами, отримання дозволу на зброю, роботу в правоохоронних органах та інше.

Після того, як складається акт, процес відбувається по-різному, в залежності від громади. Десь залучені Центри надання адміністративних послуг, що значно спрощує процес.

"Акт складається, висновок направляється до ЦНАПу, де люди подають заяву та збирають пакет документів. Цей пакет потім направляється до служби у справах дітей, яка засідає і приймає рішення про надання статусу", – пояснює правозахисниця.

Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу.

Наталія Єсіна наголошує, що рішення про відмову може бути оскаржено в суді.

Підставами для прийняття рішення органом опіки та піклування про скасування статусу може бути встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Проблеми

За словами Наталії Єсіної, саме з отриманням статусу внаслідок психологічної шкоди має найбільше проблем. Зокрема, серед обов'язкових документів є висновок оцінки потреб родини або особи, який готується центром соціальних служб у будь-якій громаді.

"У Харкові, Сумах, Чернігові та Києві існують величезні черги на отримання цього висновку. Центри соціальних служб виконують свої функціональні обов'язки, слідкуючи за родинами, які перебувають у складних життєвих обставинах, однак з цим порядком вони не встигають вчасно приділити увагу всім, хто цього потребує. Це нова для них категорія в такій кількості", – каже вона.

Наприклад, у Сумах черга вже розписана до кінця 2025 року, в Чернігові – можна записатися тільки на 2025-2026 рр.

"Висновок оцінки потреб родини величезний, може містити більше 6-7 сторінок, і це викликає певне навантаження на громади та соціальні служби. Соціальні працівники іноді неправильно читають порядок, починають задавати питання, а чи дійсно дитина зазнала шкоди, як це довести. Я в таких випадках повертаю їх до порядку, в якому чітко зазначено, що доведення не є необхідним, якщо батьки вважають, що дитина постраждала. Ми не можемо взяти на себе роль оцінщика і думати, що дитина могла не постраждати. Наслідки можуть бути видимими або невидимими.

Наприклад, немовля може отримувати гормони стресу через материнське молоко і прокидатися вночі через вибухи. Тому ми не можемо стверджувати, що дитина не страждає, навіть якщо їй лише місяць. Я завжди акцентую на важливості заявляти про це", – каже правозахисниця.

Спростити процедуру отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, може цифровізація цієї послуги та новий закон про охорону дитинства.

"Я вважаю, що закон про охорону дитинства потребує змін, які б спростили цю процедуру. Наразі основна проблема полягає в тому, що процес оформлення статусу є кропітким і не завжди зрозумілим. Порядок недосконалий, він все ще містить застарілі назви, і це ускладнює життя багатьом службам", – розказала вона "ОстроВу".

Крім того, за її словами, деякі чиновники спекулюють темою психологічної шкоди та говорять, що це в майбутньому може призвести до проблем для дитини.

"Важливо зауважити, що психологічна шкода, яка зазначається, не є діагнозом. Батьки іноді бояться, що це вплине на майбутнє дитини, наприклад, на можливість отримати дозвіл на зброю або працювати в правоохоронних органах. Але якщо у дитини немає діагнозу, який безпосередньо пов'язаний із психологічними наслідками, це не впливатиме на її майбутнє. Ми стикалися з випадками, коли голови громад вели пропаганду в своїх громадах, що не варто оформляти статус дітям, оскільки це може призвести до негативних наслідків", – підкреслює Наталія Єсіна.

Що дає статус

Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів не передбачає конкретних пільг, крім безоплатного харчування в закладах освіти та окремої уваги неурядових організацій.

"Разом з тим його отримання сприятиме формуванню державної політики у сфері захисту дітей. Крім того, цей статус привертає окрему увагу недержавних надавачів гуманітарної допомоги та інших послуг. Громадські організації останнім часом, можливо, за запитом міжнародних донорів, окрему увагу приділяють дітям, які мають цей статус, надаючи їм певні привілеї для отримання допомоги", – підкреслила Наталія Єсіна.

Крім того, можливі пільги на місцевому рівні, однак це залежить від рішень окремої територіальної громади. Наприклад, це може бути першочергове зарахування в дитячий садочок.

За словами правозахисниці, отримання відповідного статусу дозволить державі порахувати дітей, які постраждали від війни, та в майбутньому надати підтримку.

"Навіть з 2017 року, коли не було такого потоку людей, ми розбиралися зі статусом, залучаючи всіх учасників процесу: центри соціальних служб, служби у справах дітей та освітян. Я вважаю, щоб держава сформувала політику у вигляді пільг та привілеїв для цих дітей, ми маємо їх порахувати. Ми маємо порахувати, скільки в Україні є дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ. Ми маємо це знати. Тому я закликаю звертатись та отримувати такий статус. І не забувайте, що мова не тільки про фізичне чи сексуальне насильство, а і про психологічне. Діти страждають та чують вибухи як у Харкові, так і в Тернополі. Наслідки збройної агресії РФ відчувають діти по всій країні", – сказала вона.

За словами правозахисниці, в майбутньому для постраждалих від війни дітей можуть бути певні пільги та привілеї. Наприклад, "Безоплатна правнича допомога" пише, що це може бути щорічна грошова допомога на оздоровлення дитини; компенсація витрат, пов’язаних із отриманням психологічної допомоги; підтримка для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти.

"Я раджу всім оформлювати цей статус", – підкреслила правозахисниця Української Гельсінської спілки з прав людини.