Наступного року війна з росією не дозволить зробити "великий стрибок" українській економіці. Експерти прогнозують для неї дуже помірне зростання. Але все-таки зростання, а не падіння. Хоча і його ще треба якось забезпечити. Експертний консенсус Аналітики Міжнародного валютного фонду (МВФ), Єврокомісії (ЄК), Нацбанку (НБУ) та Мінекономіки України, а також інвестиційних компаній сходяться на думці, що валовий внутрішній продукт (ВВП) країни у 2024 р. зросте приблизно на 4%. Найбільш обережні у прогнозах представники МВФ: дають нам 3,2%. В ЄК оптимістичніші – 3,7%, за їх оцінками. Навіть у НБУ вважають, що показник буде трохи меншим – 3,6%. Зрештою, найбільші очікування уряду. Наприкінці жовтня прем'єр Денис Шмигаль на економічному форумі у Берліні заявив, що наступного року "є умови для стриманого оптимізму". "Тому у бюджеті на 2024 р. ми закладаємо прогноз зростання економіки на 5%", – пояснив він. Нагадаємо, у результаті президент Володимир Зеленський підписав закон про держбюджет-2024, який передбачає зростання ВВП на 4,6%. Тобто, трохи менше, ніж спочатку прогнозували в Кабміні. Але все одно це найсміливіші очікування. В інвесткомпанії Dragon Capital вважають, що економіка України наступного року зросте на 4%. Щоправда, спочатку там прогнозували 8% – виходячи з того, що повномасштабна війна 2024 р. завершиться. Але наприкінці жовтня у Dragon Capital знизили прогноз. "Зважаючи на динаміку подій на фронті, ми переглядаємо наше ключове припущення на 2024 р. – очікуючи, що війна, ймовірно, триватиме протягом усього наступного року", – йшлося у повідомленні. Продовження війни означає, що "економіка України не отримає поштовху від часткового повернення біженців та покращення ділових та споживчих настроїв", – пояснюють аналітики інвесткомпанії. Раніше "ОстроВ" зазначав, що масовий виїзд українців за кордон перетворився на серйозну проблему для економіки. У Єврокомісії також вважають це перешкодою для швидшого зростання ВВП у 2024 р. "Велика кількість переміщених осіб, яка все ще зберігається, залишається фактором ризику для ринку праці і призводить до нестачі робочої сили в окремих секторах економіки і в регіонах країни", – йдеться в коментарі до прогнозу ЄК. Серед причин зниження урядового прогнозу зростання ВВП з 5% до 4,6% також вказуються "міграційні процеси". У НБУ додають, що у 2024 р. "високі ризики безпеки (пов'язані з продовженням повномасштабної війни – авт.) обмежуватимуть інвестиції". При цьому в Нацбанку очікують, що 2025 р. ризики безпеки знизяться. Тобто, принаймні війна перестане бути повномасштабною. Що супроводжуватиметься "поступовим поверненням мігрантів з-за кордону, покращенням споживчих та інвестиційних настроїв, налагодженням оптимальної логістики та виробництва, відновленням пошкодженої інфраструктури". За оцінками НБУ, за рахунок цього у 2025 р. можливе прискорення приросту ВВП на 6%. Так само експерти одностайні в тому, що споживча інфляція (темпи зростання цін на товари та послуги для населення) у 2024 р. продовжить сповільнюватися. У МВФ вважають, що до 13% порівняно з прогнозним показником 17,7% у 2023 року. У ЄК очікують ще більшого уповільнення: до 11%, Dragon Capital – до 8%. Підписаний президентом закон про держбюджет-2024 ґрунтується на прогнозі 9,7%. Отже, відновлення економіки наступного року виявиться вельми скромним – якщо зважити на те, яким воно могло бути. Тому що триває війна. Але безпосереднє "гальмо" для зростання – навіть не війна сама по собі, а нестача трудових ресурсів, яку вона створила. Такий спільний знаменник прогнозів МВФ, ЄК, НБУ та Кабміну, інвесткомпаній. Стимули та виклики Тепер про стимули для зростання. Тобто, про фактори, які штовхатимуть економіку нагору. На думку Нацбанку, це збереження "м'якої" фіскальної політики. Простими словами: у НБУ вважають, що уряд наступного року не стане "душити" громадян та бізнес новими податками. Або підвищувати існуючі. Ще одним фактором у прогнозі Нацбанку називається "розвиток альтернативних шляхів постачання". Йдеться про нові маршрути експорту українських товарів через західний кордон: у напрямку балтійських, румунських, болгарських, грецьких та хорватських портів. Нагадаємо, "альтернативні шляхи постачання" владі довелося шукати через блокаду рашистами чорноморських портів України. Як зазначав "ОстроВ", у році, що минає, їх вдалося частково розблокувати. Тому в Dragon Capital вважають, що "недавнє відновлення експорту товарів через порти України в Чорному морі може стати важливим драйвером економічного зростання" в 2024 р. За підрахунками інвесткомпанії без повноцінного відновлення судноплавства чорноморські порти зможуть відправляти на експорт 1,5-3,5 млн т вантажів щомісяця. Але якщо блокаду вдасться зняти повністю, додасться 1% річного приросту ВВП, до 5%. У грошовому вираженні додаткові експортні надходження принесуть $9-10 млрд – до $20 млрд за сценарієм "без українських портів Чорного моря". Варто зазначити, що аналітики Нацбанку, говорячи про розвиток альтернативних шляхів постачання, явно не врахували нову проблему, що виникла у листопаді: транспортну блокаду на західному кордоні, влаштовану польськими та словацькими автовантажоперевізниками. Схоже, що й у Dragon Capital у прогнозах щодо експортної динаміки не врахували цей чинник. А він дуже серйозно б'є по можливостях українських експортерів. І поки що проблема не вирішена. Добре б з нею "розрулити", і якнайшвидше. Оскільки, як зазначав "ОстроВ", у році, що минає, українським аграріям вдалося зібрати рекордний урожай. Тому, за підрахунками міністра агрополітики Миколи Сольського, у поточному маркетинговому році (завершиться 30 червня 2024 р.) необхідно вивезти на експорт не менше 55 млн т сільгосппродукції. Це можливо лише за розблокування західного напрямку Польщею та Словаччиною, зазначають в Українській зерновій асоціації. Нагадаємо також, що у 2023 р. НБУ перейшов до поетапного зниження облікової ставки (ОС), з 25% до 16%. Це сприяло "пожвавленню" економіки, бо зробило дешевшими та доступнішими кредити для бізнесу. У 2024 р. Нацбанк обіцяє продовжити зниження ОС за умови "суттєвого зниження ризиків для курсової стійкості та інфляційної динаміки". А це, по-перше, безперебійні надходження міжнародної фінансової допомоги. По-друге – безперешкодний експорт. Поки що обидва пункти під питанням. Тобто, доводиться говорити не лише про стимули економічного зростання, а й про виклики. Що погрожують ці стимули нівелювати. Ще один серйозний виклик у наступному році – величезний зовнішній борг країни. Його обслуговування (погашення плюс відсоткові виплати) може "з'їсти" левову частку доходів держбюджету. У МВФ підрахували, що незабаром зовнішній борг України перевищить річний обсяг її економіки. Оскільки не вся закордонна фіндопомога є безоплатною. Значна частина припадає на кредити та позики. Їх треба повертати із відсотками. В уряді про цей виклик пам'ятають. І ще у жовтні цього року, раніше встановленого терміну, представники Мінфіну розпочали консультації з власниками українських облігацій зовнішньої держпозики (це приватні банки та інвестфонди) щодо умов нової реструктуризації боргів. Очевидно, що уряд просить кредиторів про нове відтермінування платежів та зниження процентної ставки за облігаціями, апелюючи до того факту, що повномасштабна війна Росії проти України триває. Як правило, такі переговори завжди завершуються новою угодою. Питання, наскільки нові умови боргових виплат будуть вигідні для України. Ринковий позитив Експертні прогнози базуються на даних статистики. Але за їх складання також враховуються оцінки представників бізнесу. Тих, хто бачить та знає зсередини ситуацію на своїх ринках. Ці оцінки досить оптимістичні. Наступного року 65% великих та середніх компаній України мають намір збільшити кількість вакансій, згідно з опитуванням, проведеним Європейською бізнес-асоціацією серед директорів та власників цих компаній у жовтні. При цьому понад 80% не планують скорочувати чисельність персоналу. Більше того, майже всі збираються 2024 р. піднімати зарплати своїм працівникам. У році, що минає, вони теж підвищувалися, але в наступному таких компаній стане набагато більше. Безумовно, якби справи в бізнесу йшли зовсім погано, ніхто опцію зростання зарплат навіть не розглядав би. Зрештою, з оптимізмом дивляться в майбутнє прості українці. За даними опитування, проведеного в середині листопада Київським міжнародним інститутом соціології, дві третини населення очікують економічного підйому в країні (тобто зростання ВВП на 5-7% на рік і більше). Та не завтра. На думку 21,2%, економічний бум розпочнеться протягом 1-2 років після завершення війни. Ще 48,5% вважають, що для цього потрібно більше часу: 3-5 років.
