Українська економіка у 2023 р. перестане падати та переживе наступний військовий рік так само, як пережила 2022-й. Місцями навіть є надії на покращення. За умови, звичайно, що ситуація на фронті, принаймні, не погіршиться. "Друкарський верстат" Нацбанку: вимкнення слідує Зростання цін на продукти та товари для населення у 2022 р. викликала емісія незабезпеченої гривні. Загалом для першочергових потреб бюджету Національний банк України "надрукував" понад 300 млрд. грн. Як результат – зниження обмінного комерційного курсу із $ /28 грн. до $/41 грн. Це й потягнуло ціни нагору. У 2023 р. НБУ обіцяє "друкарський верстат" не вмикати. Дослівно у грудневому економічному огляді Нацбанку йдеться таке: " З початку наступного року очікується повне припинення емісійного фінансування бюджету". Передбачається, що всі необхідні витрати Кабінет Міністрів зможе профінансувати за рахунок міжнародної допомоги та кредитів. Заявлені масштаби підтримки справді великі. Лише Євросоюз ухвалив рішення у 2023 р. виділити Україні €18 млрд у вигляді макрофінансового кредиту з пільговим періодом 10 років. Отже, якщо партнери не підведуть і зроблять усе, що пообіцяли – потреби "друкувати" нові мільярди для Кабміну справді не буде. Завдяки цьому у Нацбанку прогнозують уповільнення темпів інфляції. Але не одразу, а з квітня. При цьому НБУ застерігає від надмірного оптимізму. " Інфляція знижуватиметься досить повільно і в 2023-2024 рр. суттєво перевищить мету НБУ в 5%", - йдеться в огляді. Причини зрозумілі: війна продовжується. " Ослаблення споживчого попиту може лише частково компенсувати інфляційні ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу ", - вважають НБУ. Тим не менш, найважливіше те, що зростання цін у 2023 р. все-таки сповільниться . Також із цього випливає, що в Нацбанку не очікують суттєвого "просідання" гривні наступного року. "Стеля" у $/50 грн. не може бути пробита. Експортний розклад Експорт, як і раніше, важливий для стабільності обмінного курсу. Незважаючи на те, що значний приплив валюти в економіку в 2023 році забезпечать партнерські гранти та кредити. Як раніше зазначав " ОстроВ ", Україна на зовнішніх ринках в основному торгує сировиною замість готової продукції. За такої структури експорту вирішальне значення має робота морських торгових портів. Більшість з яких у 2022 р. закрили блокадою рашисти . У НБУ виходять з того, що цього року розблокувати порти не вдасться. "Українська економіка ще довгий час функціонуватиме в умовах обмеженої логістики", - наголошується в огляді. І це незважаючи на вражаюче зростання вантажоперевозок через дунайські порти Рені , Ізмаїл та Усть-Дунайськ. За даними Адміністрації морських торгових портів України – сумарно у 2,94 рази за січень-листопад 2022 р. порівняно з тим самим періодом 2021 р. Але треба врахувати, що у натуральному виразі це всього 14,5 млн т. Тоді як один лише одеський морпорт у січні-листопаді 2021 р. дав 22,56 млн т. Це означає, що на відновлення експорту металургійної продукції розраховувати не доводиться. Тому вцілілі підприємства " АрселорМіттал Кривий Ріг", " Каметсталь ", "Запоріжсталь" - і далі працюватимуть із завантаженням потужностей нижче 50%. Раніше металургія була одним із основних джерел валютних доходів для економіки. Тепер залишається лише агросектор. У 2022 р. агроекспорт через українські чорноморські порти вдалося розблокувати завдяки посередницьким зусиллям ООН та Туреччини. У Вашингтоні вважають, що цього року т.зв. "Зерновий коридор" продовжить роботу. Незважаючи на постійні загрози Росії його закрити. Більш того, Мінсільгосп США у грудневому огляді покращив прогноз щодо експорту зернових. Місяцем раніше відомство оцінювало обсяг поставок кукурудзи з України у 2022-2023 маркетинговому році (завершиться 30 червня ц.р. ) у 15,5 млн т. У грудні – вже у 17,5 млн т. За продовольчою пшеницею показник підвищено з 11 млн до 12,5 млн т, по фуражній - з 17,93 млн до 19,93 млн т. Тобто, навіть у разі зниження світових цін на ці сировинні товари валютні, надходження від їхнього експорту як мінімум не зменшаться. Ну, а якщо ціни зростуть – для нас це взагалі чудово. Проте у нинішньому Мінекономіки України добре розуміють, що на сировинному експорті далеко не поїдеш. І що важливо, - намагаються це змінити. Глава відомства Юлія Свириденко на грудневій зустрічі із французьким колегою Роланом Лескюром анонсувала розвиток несировинного експорту. Зокрема великі надії покладаються на державне Експортно-кредитне агентство. Планується, що у 2023-2027 роках воно забезпечить фінансовий супровід 100 млрд грн. для експортних контрактів (зокрема шляхом часткової компенсації ставок за кредитами під ці контракти). За рахунок цього сам експорт у грошах зросте до $280 млрд. Зі слів міністра випливає, що держпідтримка з ЕКА не поширюватиметься на експорт зерна, залізняку, сталевих напівфабрикатів, насіння соняшника та іншої сировини. Тільки на готову продукцію із доданою вартістю. Що вища ця вартість – тим більше підтримки. Варто зазначити, що збиралися зробити це вже давно: Кабмін створив ЕКА у 2018 р. Але до останнього часу його діяльність була, м'яко кажучи, не дуже помітна. У 2020-2021 роках агентство застрахувало контракти… на $0,9 млн. Це 0,0067% всього експорту товарів, контракти за якими ЕКА дозволено страхувати. Отже, зі стриманим оптимізмом можна сподіватися, що цього року ситуація зміниться на краще. Поки що український експорт в умовах повномасштабної війни показує негативну динаміку. В очікуванні інвестицій На тій самій зустрічі з Лескюром глава Мінекономіки закликала французькі компанії інвестувати в Україну. Але, в принципі, це звернення до всіх закордонних виробників. І дуже важливо, що вона не голослівна. За словами Ю.Свириденко , агентство Світового банку MIGA розробило проекти страхування воєнних ризиків при інвестиціях в Україну. Йдеться про промисловість, транспортну галузь та фінансову. Мінекономіки очікує, що у 2023 р. на ці цілі MIGA виділить $1 млрд. І якщо вдасться отримати від агентства ставку 1-1,5% (як хочуть в українському відомстві) – це означає можливість страхування військових ризиків інвестицій до $100 млрд. Сума більш ніж велика. Але вона може стати дійсністю. Адже вже у 2022 р. стартували три перші пробні проекти на загальну суму $30 млн. Ці гроші MIGA надало для страховки військових ризиків щодо інвестпроектів однієї української та двох іноземних компаній. Крім того, Мінекономіки домовляється про такі страховки з американським агентством DFC та французьким Bpifrance . Це безперечно дає надію на приплив інвестицій у 2023 р. А вони потрібні українській економіці не менше, ніж військовим на фронті – снаряди. Оскільки очевидно, що зараз, за умов постійних ракетних ударів рашистів, навряд чи хтось із закордонних виробників зважиться розпочати будівництво заводу в Україні. Зовсім інша річ, коли ці ризики застраховані. За словами заступника виконавчого директора від України у раді Світового банку Романа Качура, "є хороші сигнали", що у 2023 р. механізм страхування військових ризиків для приватного бізнесу запрацює на повну потужність. Це має ще покращити інвестиційну привабливість України – яка у другій половині минулого року й так показала позитивну динаміку. Згідно з даними грудневого опитування, проведеного Європейською бізнес-асоціацією, більше половини директорів та власників компаній-членів ЄБА не фіксують погіршення. При цьому порівняно з червневим опитуванням частка тих, хто вважає інвестклімат, вкрай несприятливим, знизилася з 53% до 37%. Це збігається з власними оцінками "ОстроВа" щодо того, що зараз бізнес отримує від чиновників максимальну підтримку, якої не було у мирний час. Наведена нижче інфографіка показує, що у прогнозах інвестклімату на 2023 р. серед бізнесменів та топ-менеджерів переважає оптимізм. Податки: а що, якщо... У цьому році бізнесу доведеться заплатити більше податків. Порівняно з 2022 р. але не більше, ніж у довоєнному 2021 р. Йдеться про відмову від спрощеного оподаткування, що передбачає для компаній та підприємств скасування податку на прибуток. Натомість навесні 2022 р. було введено податок у розмірі 2% від загального доходу. Зроблено це було із зрозумілою метою: підтримати бізнес після повномасштабного військового вторгнення Росії і дати адаптуватися до роботи в нових умовах. За оцінками голови комітету Верховної Ради з податкової та митної політики Данила Гетьманцева, це коштувало держбюджету 7 млрд грн. У грудневому інтерв'ю ЗМІ він повідомив, що з 1 липня пільгове оподаткування для компаній та підприємств, швидше за все, скасують. По-перше, свою роль цей інструмент відіграв. По-друге, на такому рішенні наполягає Міжнародний валютний фонд. А його кредити уряду дуже потрібні. Але існує ймовірність, що податки все ж таки будуть знижені. Причому не лише для бізнесу, а й для пересічних громадян. Відповідну ініціативу просувають частина депутатів Ради та економічний блок президентського офісу. Зокрема, за проведення податкової реформи виступає заступник глави офісу президента Ростислав Шурма, який займається економічним напрямом. Це означає, що сам президент підтримує концепцію "10-10-10". Вона передбачає зниження основних податків. Податку на додану вартість – з 20% до 10%, тобто, вдвічі, податку на доходи фізосіб – з 18% до 10% і з прибутку – з 18% до 10%. Останній платять олігархи, перші 2 – прості громадяни. Щоправда, військовий збір для громадян при цьому зросте з 1,5 до 3% (на час війни). Але все одно вони залишатимуться набагато більше грошей, ніж зараз. Головною перешкодою для реформи є позиція МВФ, який проти. Слідом за ним заперечують і в НБУ - побоюючись, що доведеться повертатися до "друку" гривні через зменшення бюджетних доходів. Проте факт залишається фактом: після коронавірусної кризи ціла низка країн знизила ставку ПДВ, включаючи сусідні Польщу та Туреччину. І при цьому там змогли уникнути незабезпеченої емісії. Тож така реформа цілком реальна і, як то кажуть, чим чорт не жартує. А раптом і в нас це спрацює? Вже цього року. Віталій Кримов, " ОстроВ "
