Другий раз працюю на виборах але такого нахабства, брехні та перекручування реальності я ще не бачив. Почну не з дня голосування, а трішки раніше: з 27 жовтня 2012 року, коли я був присутній на одному зі звичайних засідань виборчої дільничної комісії № 141677 42 округу. На цьому засіданні я дізнався, що основна частина комісії це вчительки та прибиральниці школи №16 Донецька, в якій, саме, і знаходилась дана дільниця. Ще одна дільниця, до речі, була на другому поверсі, в цій самій будівлі. Після зібрання я залишився на своє чергування. До мене підійшла заступник голови дільниці № 141677 Анжела Анатолівна Пауль і запропонувала «влитися в їх дружний колектив» - запросила в звичайний клас де стояли здвигнуті декілька шкільних парт з коньяком, шампанським і солодощами на них. А навколо весело сміялися вчительки. Коли я сказав, що не п’ю, вони налили мені шампанського і настояли, щоб я залишився бо інакше ми не спрацюємося. Під кінець цієї пиятики вчительки залишили після себе три порожні пляшки з під коняку і пішли курити на другий поверх школи. Коли вчительки трішки відійшли вбік, до мене підбігла заступник голови і весело заявила, що тепер я «їхній». Я запитав у неї, що вона має на увазі і сказав, що якщо побачу порушення то заявлю про це. Вона нічого не відповіла і на веселому підпитку побігла за своїми колегами на другий поверх. Але початок моєї історії лише прелюдія тих подій, що трапилися під час голосування громадян 28 жовтня. День розпочався з того, що всі отримали свої завдання і почали працювати. Я був відповідальним за камери відеоспостереження і тому запитав, чому не всі скриньки потрапили в кадр, а лише чотири з шести. Секретар комісії пояснила це тим, що вони заважатимуть ходити людям. Потів вона і інші члени комісії відмовляться від своїх слів і звинуватять мене в порушенні з розміщенням скриньок. Трішки пізніше я почув крик секретарки виборчої дільниці. Підійшовши ближче я побачив як вона кричить на спостерігача і забороняє спостерігачу від «Удар» проводити відео та фото зйомку, бо інакше «вони проголосують» і спостерігача відсторонять від роботи. Але найцікавіше трапилось близько 17:00, коли люди втомились, а потік громадян був вже майже нульовим. Я стояв біля металевої шафки з відеообладнанням і помітив як недалеко від мене декілька жіночок з виборчої комісії затулили собою скриньку №,1 а заступник голови робив якісь маніпуляції. Коли я придивився, то від того нахабства став в ступор: заступник голови виборчої комісії вкидувала зі своєї дамської сумочки, що висіла у неї на плечі, пачки з бюлетенями. - Що ви робите? Ви порушуєте закон. - Це не твоя справа так потрібно, - відповіла заступник голови комісії. Поки я стояв в шоці вона сховалася в сусідньому класі. Прийшовши до тями я пішов за нею і знову запитав, що то було? Заступник голови перелякано почала мені доповідати, що то були чисті бюлетені і вона їх вкинула, щоб вибори відбулися. Я на ту всю маячню відповів, що вони порушники і про це все я повідомлю голові комісії і ми складемо потрібну скаргу. Навздогін мені крикнули, що я дурень який нічого не зможе довести. Знайшовши голову комісії я почав з нею радитися як нам краще діяти. Почувши мої слова до нас підбігла жінка депутат районної ради від Партії регіонів і почала на мене тиснути і переконувати, що нічого не бачив. Коли тиск не подіяв вона сказала: - Ти такий молодий, ти взагалі розумієш куди ти лізеш? Це політика. Після цих слів вона зникла. Поки ми радились на території виборчої дільниці з’явився міліціонер який був на вулиці, а за ним крокувала депутат районної ради від регіоналів. Міліціонер підійшов і почав розпитувати чому я заважаю роботі комісії хоча я стояв збоку і тихенько говорив з головою. На поставлене питання міліціонера я заявив, що виявив серйозне порушення і вимагаю викликати міліцію для того, щоб все зафіксувати. Міліціонер не очікував такої реакції від молодого громадянина і автоматично потягся за телефоном і почав телефонувати. Не пройшло і п’ятнадцяти хвилин як на виборчій дільниці з’явилась група яка була створена на такі випадки. За міліціонерами приїхала юрба журналістів від регіоналів які почали мене фотографувати і тим самим мабуть думали мене налякати. Ми з органами правопорядку пройшли в кабінет де я власноруч майже на три аркуша дав детальне пояснення даного випадку із вкиданням бюлетенів заступником голови виборчої дільниці і про те як вчителі, які були і бачили скоєне, в один голос заявили, що я хворий і нічого не було. Такого від тих хто вчить моралі дітей я не очікував. Також на аркуші формату А4 я намалював схему де і як це трапилося. Мої пояснення були прийняті, коли я попросив копії то мені пообіцяли їх віддати пізніше бо вони ще тут будуть працювати але так і не віддали. Після пояснень які я подав для міліції я пішов до столів де видавалися бюлетені з єдиною метою, щоб не дати цим горе-вчителям підробляти підписи громадян. Даний випадок підробки підпису був зафіксований головою виборчої дільниці. Вона заявила про цей факт але всі в один голос сказали, що це не можливо і почали переконувати голову комісії, що вона хвора людина з поганим зором. Але голова комісії не піддалась на такий тиск і написала «власну думку». До речі хотілось би розповісти про те в яких складних умовах довелося працювати голові виборчої дільниці № 141677. З самого початку її роботи проти неї уже був негативно настроєний колектив вчителів які були членами даної дільниці. Головними організаторами негативного ставлення до голови виборчої комісії виступили заступник голови та секретар виборчої дільниці №141677 які також є вчителями цієї школи. За весь час роботи ці «люди» постійно повторювали голові комісії, що вона некомпетентна коли вона намагалася через мобільний телефон проконсультуватися в правових питаннях бо не є юристом. Так склалося, що голова комісії погано володіє українською мовою і тому заступник та секретар постійно заставляли її писати українською. Хоча самі розмовляють і пишуть з помилками. Повертаючись до моєї роботи в комісії, я хотів би звернути вашу увагу на події, що трапилися відразу після закриття виборчої дільниці. В кімнату зайшли журналісти які почали на камеру питати членів комісії, від яких вони політичних сил. У кімнаті почався хаос: люди в більшості не знали кого представляють і даний факт вивів з себе заступника голови та секретаря комісії ті почали кричати і погрожувати журналістам тим, що вони проголосують і вони проголосували за те щоб ЗМІ пішли геть. Це була така комедія коли люди не знаючи законодавства кричать про те, що вони діють законно. Представники від компартії матюкали і кидались проклинаючи журналістів. Я був вражений наскільки люди є холуями які не мають елементарної моральності і готові на все за хабар. Журналісти відзняли все що було їм цікаво і самі пішли геть. За журналістами до виборчої дільниці зайшли заступник голови окружної комісії Гречка Сергій Володимирович та уповноважене лице від «Удар» Хилинська Галина. Пан Гречка почав фіксувати порушення з якими проводилися підрахунки і про це голосно заявляв але його ігнорували. Цікаво те, що не пройшло і п’яти хвилин як в приміщені з’явилися ще два молодика, які теж сказали що вони з преси, але відповідних документів я не побачив, а звіритися з журналом регістрації ми не змогли, бо за мить до цього він десь подівся. Хоча я бачив цей журнал за декілька хвилин до зникнення, у руках заступника голови. Нові обличчя від незрозумілих ЗМІ дану комісію не нервували, а заступник голови навіть була рада цим двом парубкам. Далі цікавіше... коли відкрили скриньку під №1, на стіл упали складені пачки з бюлетенями на що я відразу звернув увагу комісії та ЗМІ. Таких пачок було дуже багато в кожній з них було від 5 до 15 бюлетенів. На мої слова про фальсифікації мені кремезний хлопець який нещодавно з’явився на виборчій дільниці заявив: - Ну очкарик ти попал, ой как попал! Реакції на дані порушення з боку комісії не було ніякої. Далі, після всіх фіксацій про порушення, представник від «Удар» та заступник голови ОВК захотіли покинути виборчу дільницю, але не змогли. Двері від входу були зачиненні директором школи який десь сховався і який до речі не мав права перебувати на дільниці. Також я став свідком як погрожували молодій дівчині яка була спостерігачем від партії «Удар». Одна з членів комісії сфотографувала спостерігача на телефон і сказала, що з нею розберуться і дівчину викинуть з університету де та навчається. Тим самим деморалізували спостерігача до кінця цього цирку. Утримання людей які намагалися піти геть продовжувалось багато годин і навіть те що пані Галині Хилинській стало погано і вона просила викликати швидку ніяк не подіяло. Комісія, в якій було багато вчителів, насміхалася з хворої жінки і хтось навіть сказав: - Давайте дадим ей какую-то таблетку и пускай она заткнется. Це все тривало доки з іншого боку кімнати не увійшов чоловік який представився як голова ОВК і наказав випустити людей. Тільки це змогло подіяти на ситуацію і людей випустили. Роботу комісії було поновлено, а на вулиці вже був майже ранок іншого дня. Коли бюлетені дорахували на дворі вже був день і заступник почав олівцем заповнювати протокол. І тут шахраї побачили, що цифри не сходяться. Заступник в паніці почала дзвонити з стаціонарного телефонна в реєстр і там радитися, Потім поверталась за стіл і знову щось рахувала. Все це тривало майже до 12:00 29 жовтня 2012 року. Але це не все. Заступнику голові в цих підрахунках активно допомагав кремезний хлопець який прийшов в ночі і представився журналістом. І в мене питання, чи має право журналіст хватати протокол телефонувати по мобільному виходити в коридор і щось там диктувати? Далі я побачив, що даний «журналіст» та заступник голови давні знайомі: вони зверталися один до одного як друзі, а заступник голови писав те що їй підказував цей чоловік. Але все одно цифри не збігалися. Тоді цей «журналіст» порадив віддати данні голоси іншій партії, щоб все зійшлось. Члени комісії відмовилися. Тоді почався тиск на всіх. Була майже дванадцята година дня люди не спали більше доби і були на грані нервового зриву, а в деяких він стався. Жінки кричали, що в них діти дома та хворі батьки і вони не мають сил продовжувати це пекло і плакали від безсилля. Саме страшне було в тому, що в своїх бідах вони звинуватили не ту хто їх втягнув, а мене бо я відстоював свої принципи. В цей момент, коли люди були зламані, в роботу вступила заступник голови і сказала, що їй телефонували з прокуратури і цікавляться чому ми зриваємо вибори, а також вийшла з кабінету директор школи і вимагала від нас швидше покинути приміщення. Також до нас спустилися члени іншої комісії, що була на другому поверсі і стали заручниками даних обставин. Ці люди почали нас звинувачувати і кричати, що ми не вміємо «вдало» провести вибори. Все це зламало повністю членів виборчої комісії №141677 і вони підписали протоколи. Сергій Кайдаш, для «ОстроВа»
