„Во Львове красиво, но дома в центре города в очень плохом состоянии”, — таку оцінку стану збереження львівської архітектури довелось нещодавно почути від однієї з туристок із Сходу України. Львів’яни, які об’єктивно оцінюють ситуацію, змушені з таким висновком погодитись. Архітектурні цінності міста Львова ще в 1998 році занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. До світової спадщини ввійшов історичний центр міста — 120 га та архітектурний ансамбль собору св. Юра. Крім цього, було визначено «буферну зону» в межах історичної частини Львова, яка становить близько 3000 га. Надання статусу об'єктів Світової спадщини має на меті перш за все зберегти природні та культурні пам’ятки, а також популяризувати їх серед туристів. В березні минулого року „ОстроВ” писав про візит до Львова експертів ЮНЕСКО і що вони там побачили. За рік ситуація мало змінилась: покращення стану пам’яток не спостерігається, а час і неадекватне відношення до архітектурних цінностей робить своє. Львівські чиновники негативний стан пам’яток не приховують, але кивають в бік держави — мовляв, вже два роки Львів не отримує з державного бюджету жодної гривні на збереження архітектурної спадщини. «Чому тільки міськрада? Об’єкти внесені до світової спадщини ЮНЕСКО… Має держава виконувати свої зобов’язання», — сказала начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко під час засідання Львівського прес-клубу реформ. За словами Лілії Онищенко, йдеться і про державну вертикаль забезпечення українського законодавства щодо охорони пам’яток. «Так, ми маємо добре законодавство, але чи маємо механізми для його впровадження?», — сказала вона. На сьогодні влада Львова покладає свої сподівання лише на приватних інвесторів, за допомогою яких рятують окремі пам’ятки. Натомість президент благодійного фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова” Андрій Салюк підкреслив, що в окремих випадках „тандем” чиновників і інвесторів призводить до зовсім протилежного — руйнування архітектурної спадщини. За словами Андрія Салюка, треба давати інвестору чіткі умови: що можна робити, а що ні. «Ми маємо десятки прикладів, коли віддаємо ділянки: говоримо, давайте, щось там робіть, а фактично… Беремо вул.Федорова (центр Львова, біля площі Ринок — авт.). Що ми сказали, що ми хочемо від інвестора? От збудуй там п’ятизірковий готель. То він і почав будувати, то що він собі думає, абсолютно ігноруючи історичне середовище. І сумно, коли приходить ціла купа журналістів та пам’яткоохоронців і говорить: слухайте, ви тут почали руйнувати археологічні розкопки і почали готувати будинок (пам’ятку — авт.) до розбирання. І приходить заступник начальника управління охорони історичного середовища та каже: а що, вони все добре роблять, ніяких проблем нема. Йому кажуть, цьому заступнику, а як же міжнародні конвенції, територія ЮНЕСКО, а він каже «я не знаю що таке територія ЮНЕСКО, вона в законі не прописана». І як після цього має себе вести цей інвестор?», — сказав Андрій Салюк. Крім цього, за його словами, інвестори не отримують жодного сприяння від влади. «Що ми допомагаємо інвестору? Та нічого. Якщо приходить інвестор на об’єкт, то найперше йому говорять про ті мільйони документів, які він має зробити», — сказав Андрій Салюк під час засідання прес-клубу. Підприємці, які в рамках своєї діяльності інвестують у збереження архітектурної та культурної спадщини Львова, погоджуються: їхні капіталовкладення абсолютно не захищені і вони не отримують жодних гарантій від влади. «Я витрачу гроші, а чим є захищений перед містом? Ну зробив, ну молодець, ну йди гуляй. Але це неправильно, і таких випадків багато по місту», — сказав голова ГО «Вектор», підприємець Андрій Іонов. Андрій Іонов відзначив, що потрібні механізми зацікавлення інвесторів: довгострокова оренда майна, врахування коштів, вкладених в реставрацію пам’яток, зменшення ставок орендної плати для інвестора або навіть тимчасового звільнення від неї у разі проведення реставраційних робіт. При цьому необхідно передбачити заходи впливу на недобросовісних орендарів чи власників приміщень, вважає він. Депутати Львівської міськради нового скликання в один голос заявляють про наміри вирішити проблеми збереження, в тому числі й реставрації, історичної частини Львова. Депутати відзначили, що до питання архітектурних пам’яток необхідно підходити системно і підтримали ідею підготовку ухвали міської ради для сприяння інвесторам, котрі вкладають значні кошти в історичну частину Львова. Голова комісії Львівської міськради із питань комунального майна та власності Роман Плахтій повідомив, що на сьогодні здійснюється перша спроба відшкодування інвестору, який на високому рівні провів реставраційні роботи. При цьому голова депутатської комісії з питань архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міськради Андріян Гутник зазначив, що з одного боку «інвесторів треба носити на руках», а з іншого — «інвестори не повинні бути варварами». Він навів приклад холдингу емоцій «Фест», який багато зробив для залучення туристів до Львова через свої тематичні заклади, однак при цьому розпочав незаконне будівництво у Бернардинському дворику в центрі міста. Наміри депутатів це добре, але ж ми знаємо, що історія має здатність повторюватись. У 2003 році Львівська міськрада розробила цілісний пакет інвестиційних пропозицій для проектів, які стосуються центральної частини міста Львова. Однак ці пропозиції зацікавлення інвесторів не викликали. Зрештою, можливо, завдяки публічному обговоренню проблеми дійде до свідомості чиновників місцевого та державного рівня, підприємців, та й пересічних мешканців Львова, що архітектурне спадщина це багатство, які потрібно берегти. Адже завдяки цій спадщині місто та й держава має і може мати в майбутньому прибутки. А при такому відношенні як зараз, пам’ятки просто знищуються і незабаром кількість туристів, бажаючих прибути до Львова, може почати зменшуватись. «Сьогодні ми декоруємо Львів якимись театралізованими речами, а не відновлюємо його на роки і сторіччя», — сказав голова ГО «Вектор» Андрій Іонов. Олександр Сніжинський, «ОстроВ»
